◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Видїл краєвий уже в найблизшім часї приступить до трутинованя актів виборчих з послїдних загальних виборів до сойму — длятого пригадуємо руским комітетам повітовим взглядно виборцям, щоби надсилали до видїлу краєвого протести против виборів переведених нелєґально.

Д-р Іосиф Олеськів, провідавши відносини краєві в Канадї, заїхав був 25 вересня с. р. до Шамокин, щоб пізнати житє-бутє Русинів в Сполучених Державах. По кількадневній гостинї в Шамокинах і Мт. Кармелю вернув опять до Канади, щоби полагодити справи еміґрації з тамошним міністерством. В перших днях місяця жовтня виїзджає Д-р Олеськів з поворотом до Европи. — Таку вість подає американьска "Свобода".

Сими днями — як довідуємось — відбув ся у Львові з иніціятиви і на запрошенє посла Барвіньского зїзд ново вибраних послів руских. Зїзд не був численний, бо явило ся — як говорять — всего пять послів: три приїхали [о. Гаморак і пп. Охримович та Каратницкій] а два прийшли [Барвіньскій і Вахнянин]. Цїлію зїзду було пізнати ся і де що побалакати. О чім балакано, не знаємо, а пізнаватись не було що богато, бо з виїмком п. Каратницкого всї прочі знають ся дуже добре. П. Каратницкому, яко побідникови Романчука, складали старші товариші сердечні ґратуляції...

В днях 9, 10, 11 і 12 н. ст. жовтня відбула ся у Львові конференція для шкіл 5 і 6-клясових. В конференції брали удїл округи шкільні: львівскій міскій, львівскій заміскій і ще деякі округи сусїдні. Конференція складала ся з двох частій. Рано відбували ся лєкції практичні з дїтьми в школї Мицкевича, а по полудни обговорювано ті лєкції в школї Сташица. Конференції проводив радник шкільний д-р Северин Днїстряньскій, а навідувались також инші радники шкільні, як Бпрановскій, Дзєдзицкій, Залескій, а навіть сам презідент Бобжиньскій. Народи вели ся дуже поважно. Однак хочемо звернути увагу на один характеристичний момент. Показало ся, що наука язика руского в школах львівских не дає належного результату — і самі учителї се признавали. Казали учителї, що львівскі дїти дома звичайно не говорять по руски і тому тяжше приходить ся им научатись руского язика. Де-хто зазначував, що по селах та місточках рускі дїти, хотяй також не говорять в дома по польски, а прецїнь виучують ся польского язика. Ми однакож мусимо додати, що до того, аби рускі дїти по селах і місточках уміли по польски, причиняє ся натиск инспекторів на учителїв. У Львові до недавних часів майже не звертано зі сторони власти уваги на язик рускій. В школах женьских навіть не учать язика руского. Торік в видїловій школї имени Ядвиги зачато щось трохи учити руского, надобовязково з уваги, що знаня того язика жадають при испитї вступнім до жіночої учительскої семинарії, але сего року вже й там науку руского язика занехано, хоч учениць зголошуєсь богато. Отже лучає ся у Львові таке, що в одній родинї хлопчина учить ся по руски, бо ходить до школи мужескої, а дївчинка не учить ся, бо ходить до школи жіночої. Отже яке понятє виробить ся у такого хлопця о потребі науки язика руского? Знаємо й такій випадок: В одній львівскій мужескій школї зачав один учитель вчити язика руского не на жарт. Хтось з родичів пожалував ся на те у директора. Директор каже учителеви: "Jeżeli pan tak będzie uczył ruskiego, to ze stałą posadą będzie nie dobrze..." Можна би мати надїю що тепер відносини що-до науки язика руского поправлять ся, бо управитель конференції заявив виразно, що бажанєм краєвої ради шкільної єсть, щоби оба язики краєві в школї трактувати рівномірно. Однак належало би постаратись о те, щоби язика руского вчили фахові учителї і щоби ті учителї, котрі мають испит видїловий з язика руского, були заняті при школах 5- і 6-клясових. Правду сказати, учителїв тих, котрі мають испит до шкіл видїлових з язика руского, єсть дуже мало, бо краєза рада шкільна, уряджуючи для учителїв курси з ґрупи язиково-историчної в Ярославі, а сего року у Львові, на язик рускій цїлком "zapomniała"! Також звертаємо ся до Світлих Консисторій і до заступника руского обряду в краєвій радї шкільній, щоби зводили постаратись о відповідне розпорядженє, аби так як ся конференція, також і инші конференції, чи то краєві чи окружні, чи шкільні місцеві відбували ся в днї будні а не в святочні, як то до тепер лучало ся аж надто часто...

Холєра. Після урядового донесеня з дня 15 жовтня с. р. стан холєри в Галичинї слїдуючій: В Скородинцях пов. чортківского, занедужали три особи, померли дві, остає в лїченю одна; в Хоросткові пов. гусятиньского, занедужала і померла одна особа; в Радехові пов. каменецкого, остає в лїченю одна особа; в Бишові пов. сокальского, оставало в лїченю три особи, з котрих одна виздоровіла, одна померла а одна остає в лїченю; в Буцневі пов. тернопільского, занедужала і померла одна особа; в Тернополи оставала в лїченю одна особа, занедужало нових шість, остає отже в лїченю сїм осіб; в Загробели занедужали дві особи, одна померла, остала ся в лїченю одна особа; в повітї теребовельскім: в Янові остає в лїченю одна особа; в Малові занедужали дві особи остає в лїченю дві особи; в Різдвянах остала одна особа, занедужала одна, остає в лїченю дві особи; в Струсові оставали дві, занедужала одна, остає в лїченю три особи; в Варваринцях остає в лїченю дві особи. Разом остало з попередних днїв в лїченю 11 недужих, занедужало 17, виздоровіла 1, померло 6 осіб, остає в лїченю 21 осіб.

Нова читальня "Просвіти", з черги вже 207-ма, завязуєсь в селї Скнилові, повіта львівского, заходами тамошного пароха о. Іосифа Фолиса і при участи честних громадян.

Огнї. З Белза пишуть нам 16 с. м.: Нинї в полудне згоріли 14 хат в Жужели під Белзом. Огонь — як кажуть — підложений з мести. Обезпечених було 10 господарів. При сильнім вітрі огонь огорнув в одній хвили цїлий ряд хат. Стодола зі збіжем не згоріли, бо віддалені були від хат і вітер потягав в другу сторону; инакше було б пішло майже цїле село з димом. — В Жовчеві погорів 15 жовтня вечером Мошко Гальперн. При енерґічнім ратунку селян зльокалізовано огонь мимо того, що будинок стоїть серед села.

Перенесенє серця Костюшка. Серце Костюшка було довгі часи в посїданю италійскої родини ґр. Морозініх, потомків улюбленої Костюшка Цетнерівної. Як і не легко було згаданій родинї розстати ся з цїнною памяткою, а таки уступила она просьбам Поляків, і дня 16 с. м. т. є. в 78 річницю смерти Костюшка перенесено цїнні для Поляків мощі до Раперсвілю в Швайцарії, де находить ся музей памяток польских.

Дрібні вісти. Дня 22 с. м. відбуде ся в Коломиї вінчанє д-ра Л. Ю. Алексевича, кандидата адвокатского, з панною Ростиславою Лепківною, дочкою о. Ник. Лепкого катихита ґімназії. — В Коломиї помер в 52-ім роцї житя офіціял почтовий Михайло Добряньскій полишаючи вдову і четверо дїтей.

Дѣло