З вулиці Пасічної виходимо на маленьке узгір'я. З цієї висоти відкривається чудова панорама Львова. Місто лежить внизу, і скільки сягає зір, видно будинки, вулиці.
В 1915 році назвали цю висоту почесним ім'ям — Холм Слави. Тут, у східній частині Львова, на узвишші, поруч з Личаківським парком, тридцять один рік тону було влаштоване кладовище воїнів російської армії, які полягли смертю хоробрих в боротьбі з німецькими загарбниками за старовинну слов'янську землю.
Холм Слави! Як багато змісту вкладено в ці два слова. Холм Слави був гідним пам'ятником доблесті російських воїнів, які в грізні дні першої світової війни своєю кров'ю полили рідну українську землю. Священним для кожного патріота нашої Вітчизни є це місце, де лягли на вічний спокій соддати і офіцери Південно-західного фронту.
На цьому кладовищі в братських могилах були поховані тисячі воїнів. Місцеве українське населення, шануючи пам'ять своїх хоробрих співвітчизників, часто відвідували це місце. 29 квітня 1915 року було влаштовано великий похід до могил. В цьому поході взяло участь близько 15 тисяч чоловік. Тоді виникла думка про спорудження пам'ятника на Холмі Слави. Було створено комітет для догляду за могилами і впорядкуванню їх. Комітет оголосив збір коштів, і львов'яни гаряче на це відгукнулися. Влітку 1915 року цей пам'ятник було встановлено на одній з братських могил, збудовано залізну огорожу. На пам'ятнику, що являв собою усічену кам'яну піраміду, обличковану мармуром, була прикріплена меморіальна дошка з написом, що тут поховано доблесних російських воїнів, які життя своє положили за вітчизну. Була висічена дата — 1914–1915 рр.
Львов'янин — дідусь Семен Юрьєвич Бендасюк, що був членом комітету по догляду за могилами, розповів, з яким великим піднесенням було проведено збір коштів і як урочисто було відкрито пам'ятник в 1915 році.
До 1937 року було тут кладовище і стояв пам'ятник. Любовно доглядали могили українці-львов'яни, прикрашували їх квітами. Але багато було в панській Польщі профашистських елементів, які вороже ставились до Радянського Союзу. Не сподобалось їм місце, що увічнювало пам'ять доблесних російських воїнів. В 1937 році з наказу львівського воєводи Беліни-Пражмовського кладовище було ліквідовано. Лише частину останків пощастило патріотам перенести на територію Личаківського кладовища. Решту могил на Холмі Слави було зрівняно з землею. Зник і пам'ятник.
Під час німецької окупації навіть заборонялося і переслідувалось відвідування місця, де було кладовище.
...Тепер на Холмі Слави влаштовується кладовище героїв визволення Львова у 1944 році, які полягли в боях з німецькими фашистами. Сюди будуть перенесені останки радянських бійців і офіцерів, похованих в парках і скверах міста. З Личаківського кладовища сюди ж перенесуть і останки російських воїнів, які загинули в боях в 1914–1915 рр.
На Холмі Слави будуть лежати герої двох воєн, які не пошкодували життя, йшли в бій з одвічним ворогом слов'янства — німецькими агресорами.
Тепер тут провадяться великі будівельні роботи — розчищається майданчнк, забруковують під'їзд, готують фундамент для колонади і інш.
Днями під час вирівнювання грунту виявлено в землі пам'ятник, що був встановлений в 1915 році. Його витягли з землі, він буде реставрований і встановлений на братській могилі. Як виявилось, меморіална дошка була розбита рукою якогось вандала в 1937 році.
Прискореними темпами провадяться будівельні роботи, і скоро львов'яни зможуть відвідувати це пам'ятне місце.
Вільна Україна
30.09.1945