◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Про вибори галицкі не можна писати вже й у Відни. Послїдний випуск тиждневника "Die Zeit" сконфісковано за статью д-ра Ивана Франка о виборах галицких.

Зелїзниця Львів-Клепарів-Янів вже готова. Оногды відбула ся пробна їзда і комісійне випробованє мостів. Шлях Рясна польска-Янів єсть бічним шляхом лінії Львів-Белзець. Шлях иде з початку від Рясни польскої на окремім насипі, довготи 1.8 клм., а відтак при перестанку Придатки виходить на гостинець. На шляху суть перестанки: Рясна руска, Козець, Домажир, Ямельна, Карачинів і Козлинка. Довгота шляху Рясна польска-Янів выносить 17 клм. 570 м. Отворенє руху зелїзничого наступить имовірно 15 с. м. Сей шлях се друга з ряду зелїзниця віцінальна в Галичинї (першою зелїзницею віцінальною єсть Коломия-Шепарівцї).

Виклади з рускої мови і літератури в черновецкім університетї оголосив проф. д-р Смаль-Стоцкій на сей піврік шкільний такі: "Введенє в руску палеографію" (2 год.), "Исторія рускої літературы XI–XIII віку" (3 год.) а яко семинаричні вправи "Читанє вибраних творів Федьковича" (2 год.).

Резиґнація з мандату посольского. Кн. Адам Сапіга, котрий перепав при виборах з курії сїльскої округа перемиского против Стеф. Новаковского, а відтак був вибраний з курії більших посїлостей того-ж округа, не прийме мандату посольского.

Холєра. Урядово доносять: Дня 4. н. ст. жовтня померли в Тернополи на холєру дві особи; більше недужих нема. В Буцневі занедужала одна особа, померли дві, а оден недужій остає в лїченю. В Острові остають ще два недужі під опікою лїкарскою. В Янові, пов. теребовельского, лучили ся чотири случаї підозріні о холєру, з котрих три закінчили ся смертію; крім того в Струсові, того-ж повіта, були два случаї а з них один смертельний; ведуть ся бактеріольоґічні розслїди. — На Волини ширить ся холєра чим раз дальше і острійше мимо средств охоронних, заряджених россійским правительством. Постарано ся о нові фонди в высотї 85.000 рублїв на средства антіхолєричні, а кіївскій ґенерал-ґубернатор Игнатєв мусїв перервати свою відпустку і взятись до урядованя. Округ бердичівскій признано урядово навіщеним холєрою азійскою. Въ "Кіевлянинї" читаємо: Пошесть, котра зачала ся 1892 р. властиво доси не уставала. В 1893 і 1894 случаї були спорадичні. Такій самий характер мала пошесть в початках с. р., але від липня число случаїв скоро зросло. Пошесть на Волини того рода, що розкинена на великім просторі. При кінци липня пошесть була в 85 місцевостях ґубернії а в серпни вже в 350 точках. З тої причини борба з пошестію тяжка, хоч ужито до неї з кінцем серпня 65 лїкарів, 24 студентів пятого курсу медицини і 150 фельдчерів.

З ц. і к. армії. Заступниками лїкарів-асистентів при війскових ґарнізонових шпиталях именувало міністерство війни між иншими Русинів д-рів Іосифа Коса і Маркила Рожанковского для Львова а д-ра Володимира Витошиньского для Відня [Garnisonsspital N-o 2].

Нова церков з твердого матеріялу буде будувати ся в Конюшках королївских, дек. комарняньского, заходом тамошного приходника о. Іос. Козакевича. На цїль сеї будови пожертвував станиславівскій епископ Юл. Куїловскій 3000 зр. Стара церков, деревляна, була виставлена в 1760 р.

"Галицко русская Матица" дала знак житя, бо — як читаємо в "Галичанинї" — минувшого тиждня відбуло ся засїданє видїлу під проводом крил. Делькевича і в присутности десяти членів товариства. Рішено скликати загальні збори дня 1. падолиста в салях касинових "Народного Дому" і вибрати новий видїл після нових статутів. З дїяльности выдїлу сего товариства довідуємо ся, що вже випечатано пять аркушів нового "Литературного Сборника", в котрім поміщено дальшу "Сводную Лїтопись" А. Петрушевича, провірено рахунки адміністраційні каменицї і принято 17 нових членів.

Дѣло