◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Pod jednym dachem мають також у Львові станути ґімназії польска і руска, і то на пляцу Сольских, де єсть торговиця збіжа, положенім подальше від осередку міста, в чисто жидівскій сторонї, котра і з естетичних і санітарних і з всїляких инших взглядів не надає ся на святиню муз. Для Поляків, котрі мають свою ґімназію Франц Іосифа в містї, вибір сего пляцу може бути і байдужний, а з огляду на Polaków mojżeszowego wyznania і користний; однакож що-до Русинів він має хиба тую цїль, щоби их відстрашити від посиланя своїх дїтей до рускої ґімназії а спонуканє до посиланя в ґімназії польскі, користнїйше положені. Правительство уговорює ся власне з містом о набутє сего пляцу і вже минувшого тиждня сеся справа була поставлена на дневний порядок ради міскої, але відложено єї на другій тиждень.

Суд повітовий в Винниках визначив на 26 ого с. м. [т. є. на руске свято Честного Хреста] терміни для Русинів. Правда, коли люде вже зійшли ся нарізаючи, що навіть жидам суди дають спокій в свята, лиш Русинам нї, — п. судья відпустив их сказавши, що помилив ся, в визначив им инші терміни, — але-ж все така оно дивна річ, що коли йде о польске або жидівске свято, не було випадку аби якій суд коли помилив ся.

Часопись "Народ", орґан радикалів, по шістьох лїтах истнованя перестав виходити. Заявляє се редактор "Народа" п. Mихайло Павлик в остатнім виданім сими днями н-pi "Народа" [17-ім з 20 серпня 1895] тими словами: "Через смерть небіщика М. П. Драгоманова, головної підпори моєї і "Народа", а також через мою недугу — я отсе мушу перестати видавати "Народ". На місце "Народа" почне виходити "Радикал" під редакцією п. В. Будзиновского.

Протест радикала против подїлу Галичини. П. Михайло Павлик, видаючи остатний уже нумер свого "Народа", не залишив сеї нагоди для зазначеня свого протесту против подїлу Галичини, за чим заявили ся молодші радикали. "Я мушу сказати — пише п. Павлик — що редакція "Народа" [се-б-то сам п. Павлик] не годить ся з тим що д. [Евген] Левицкій каже [в попереднім н-pi "Народа"] про подїл Галичини. Се є становиско "руского державного права" — справа, про котру редакція "Народа" сказала свою думку ще 1891 р. і на котрій стоїть і доси. Тому окликови ми тепер противні головно через те, що він може Русинів відвести від головного: працї коло просвіти та орґанізації маси для добутя політичних свобід і може дати ще більшу перевагу в рускій Галичинї реакційним і аристократичним елєментам руским і польским. При теперішному станї рускої маси подїл Галичини міг би вийти тілько в користь тих-же Баденіх і наших Барвіньских". Говорила небіжечка... аби лиш моє було на верху...

Наш артист співак п. Олександер Мишуга виступає тепер в кіївскій опері. В справозданях тамошних дневників читаємо горячі похвали для нашого артиста, театр на виступах єго все переповнений, публика одушевляє ся єго співом і грімко оплескує. П. Мишуга виступав в "Фавстї", в "Трубадурі" і в "Онєґінї" Чайковского. Після умови — свою партію в "Онєґінї" п. Мишуга співав в мові великорускій.

Холєра. Дня 25 с. м. занедужала в Тернополи 1 особа, а в Буцневі одна особа виздоровіла а одна умерла.

В Кракові 25. с. м. арештовано академика Мих. Данєляка, котрий горячо підпирав кандидатуру селянина Вуйцика. По голосованю випущено п. Данєляка на волю.

За тяжкі знущаня над вояками засудило міністерство оборони краєвої на Угорщинї одного підофіцира при гузарах на деґрадацію і на два роки вязницї.

Дрібні вісти. Радник двору п. Сеферович виїхав в подорож инспекційну. — В Тернополи помер Казимир Любич Шидловскій, б. секретар ради повітової. — В Берлинї помер в 77. роцї житя знаний хірурґ професор і писатель Генрих Адольф Барделебен.

Дѣло