◦ ◦ ◦ ◦

Порозуміння між Винниченком і Раковським.

Д. 9. ц. м. прийшло до доконечного порозуміння між Винниченком і Раковським. Раковський згодився на всі умови Винниченка. Після сього Винниченко обняв місце заступника голови Комісаріяту України і провід в комісаріяті закордонних справ.

Умови Винниченка національного характеру. Дають вони ґарантію, що суверенність радянської України не буде фікцією, а дійсністю. Подамо їх в найблищих числах ґазети.

 

Вислід польської "позички відродження".

Після варшавських донесень субскрипція на "позичку відродження" досягла 6 мільярдів польських марок. Підписування замкнеться з днем 1. жовтня ц. р. Рівночасно міністерство фінансів робить приготовання до примусової позички.

 

Вітос про Східну Галичину.

В розмові зі співробітником "Ґазети Вечорної" заявив премієр польських міністрів, що "східні креси" є інтеґральною частиною польської держави і мусять остати при Польщі.

Про поголоски о концепції сотворення зі Східної Галичини Західно-Української Народньої Республики під польським протекторатом польське правительство по словам Вітоса нічого не знає.

 

Франція проти приняття Німеччини до Ліґи Народів.

По донесенням "Аґенс Сентраль", Швеція заповіла, що вона виступить з Ліґи Народів, коли до неї не буде прийнята Німеччина. Проти прийняття Німеччини до Ліґи Народів заявилася Франція, яка домагається, аби німецький уряд дав передтим певні ґарантії своїх добрих намірів, і грозить в противнім випадку виступленням в Ліґи Народів. Франція рішена безумовно не засідати враз з Німеччиною в Лізі Народів, навіть коли би вимагана більшість двох третин була за прийняттям Німеччини.

 

През. Масарик і політика Льойда Джорджа супроти Росії.

Дня 22. вересня відбулося засідання мужів довіря чесько-словацької соціяльно-демократичної партії. Відкрив його Тусар, котрий в своїй промові заявив, по завдяки інтервенції Масарика, політика Льойда Джоржа супроти Росії значно змінилася,

 

Домагання німецьких комуністів.

Як доносить "Rote Fahne" дня 21. ц. м. відбулися в Берліні збори німецьких комуністів, на яких ухвалено такі домагання:

Негайне випущення арештованих членів лівих партій і амнестія; знесення воєнних судів; розоруження і розвязання контрреволюційних формацій; право вільного приїзду для делєґації російських робітників; арештовання контрреволюційних заговірників проти совітської Росії та видача їх совітам; здержання всіх дальших транспортів воєнних матеріялів для Польщі та повна контроля робітників над фабрикацією і розділом господарських та індустрійних продуктів.

 

Тоґо під француською управою.

В. К. Б. доносить з Парижа: Дня 1. жовтня в м. Льом представники Франції обіймуть урочисто в посідання б. німецьку кольонію Тоґо.

 

Німеччина будує фльоту.

По донесенням з Гельсінґфорсу німецьке міністерство війни опрацювало програму будови фльоти, яка має бути виконана протягом 6 літ. Кошти будови виносять 600 міліонів фінських марок.

 

Письмо Дешанеля до сенаторів і послів.

Аґенція Аваса оголошує письмо Дешанеля до сенаторів і послів Франції, в якім він пише, що лихий стан здоровля не дозволяє йому виконувати дальше функцій президента і просить, аби представники француського народу зберегли однодушність для величі і щастя обожаної Франції, якої службі присвятив він життя, і яка буде його останньою думкою.

Це письмо відчитав в сенаті президент Буржуа, почім відчитано декрет про скликання національного зібрання. В палаті послів відчитав це письмо президент Пере. Посли з виїмком кількох соціялістів вислухали його стоячи.

 

Стан здоровля Дешанеля.

"Journal" доносить, що Дешанель від 22. ц. м. не опускає свого мешкання. Кружляють уперті поголоски, що стан його здоровля значно погіршився та що він лежить в ліжку.

Як доносить радіо з Ліону, Дешанель і його рідня висказали бажання виїхати дo Бретанії.

 

Зворот у східній політиці Франції?

По донесенням з Парижа тамошні політичні круги рахуються з можливістю засадничого звороту у відносинах Франції до ґен. Вранґля. В Парижі викликала велике невдоволення відомість, що уповноважені Вранґля увійшли в порозуміння з Берліном. Не виключено, що Франція оставить Вранґля його долі.

 

Комуністичне "Право Ліду".

З Праги доносять, що будинок, в якім находиться редакція комуністичного "Права Ліду" стережуть мужі довіря комуністичної партії, які допускають до нього тільки людей, що викажуться комуністичними лєґітимаціями. Почтові власти відмовили редакції "Права Ліду" користуватися тєлєфоном.

 

Мільран президентом Франції.

Мільран вибраний президентом француської републики 695 голосами на 895 голосуючих.

 

Офензива Вранґля.

22. ц. м. По звідомленням Вранґля з 17., 18. і 19. ц. м. війська його, які продовжують офензиву, зайняли Палоги, беручи 1200 полонених і 25 машинових крісів. В напрямі Олександровська перейшла його армія лінію Гейдельберґ і Бушацьк, при чому взято 4100 бранців. Дня 18. ц. м. зайняла Оріхово і Гуляйполе.

 

Каменєв про Анґлію.

З 22. ц. м. Каменєв прибувши до Москви заявив, що анґлійське становище змінилося дуже від хвилі польських успіхів. Тепер треба числитися з впливами прихильників нової бльокади Росії і зимовою кампанією. В дни коли Л. Джордж заявив йому, що не може довше оставати в Льондоні, почали льондонські банки приймати векслі правительства Вранґля. Одначе мілітарна інтервенція не є в Анґлії популярна, а робітники домагаються мира з Росією. Відносини між сов. Росією й Анґлією залежні будуть від успіхів червоної армії проти армії Вранґля.

 

Боротьби в Ірляндії.

По донесенням з Дебліна застрілили вчера сінфайнери в місцевости Бальбріґав дистрикційного інспектора Борке а його брата сержанта тяжко зранили. Вчера в ночи заатакували жовніри ірляндської королівської поліції місто, острілювали його і підпалили кілька домів. Більша часть населення втікла з міста в нічному біллю.

 

Громадська думка

25.09.1920

До теми