◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Краєва рада шкільна у Львові установила при мужескій семинарії учительскій в Сокали комісію испитову для учительок жіночих робіт ручних в школах народних звичайних. До тої комісії испитової увійдуть: директор і учителї сталі семинарії учительскої в Сокали, дальше окружний инспектор шкільний округа сокальского Юліян Лискович, директор школи видїлової мужескої в Сокали Іосиф Седмограй і управителька тамошної школи дво-клясової Володислава Соколівна.

Холєра в Галичинї. Після поданя Gazet-и Lwowsk-ої захорували в Тернополи дня 17-ого вересня на холєру три особи, одна померла, позістає в лїченю девять осіб. — В Буцневі повіта тернопільского захорувала одна особа, котра позістає в лїченю. — В Березовици того повіта і в Збаражи позістає по однім хорім в опіцї лїкарскій.

Процес против екзекуторів податкових: Волод. Едв. Вавра, Волод. Васьньовского, Юліяна Фохта і Іосифа Кшижановского, дальше практиканта податкового Ив. Спитковского і писаря уряду податкового Володислава Войцїховского, котрих обжалувала прокураторія, що допустили ся злочину надужитя власти урядової і два перші до того ще культивували гру газардову [фербля], розпочав ся дня 17-ого с. м. в Тернополи перед судьями присяжними. Слїдство виказало, що обжаловані підробляли не лише викази, квіти і асиґнати, але також стягнені дорогою екзекуції належитости податкові собі присвоювали, а відтак тратили их в тінґлях і каварнях. Волод. Едв. Вавра присвоїв собі в протягу 6-місячного свого урядованя так на шкоду скарбу як і до яких 50 контрибуентів над 500 зр. Признав ся, що грав в карти і то в фербля та програв над 200 зр. Обжаловані Фохт і Кшижановскій рішучо відпирають ся всякої вини, натомість признають ся до неї в части обжаловані Войцїховскій і Спитковскій. До розправи, котра потреває 5 день, візвано 67 свідків.

Товариство "Просвіта" у Львові видало яко 9 і 10-у книжочку членьску за рік 1895-ий "Кобзарь Тараса Шевченка. Вибір поезій для народу ч. II." в цїнї 20 кр. за примірник. Так завдяки товариству "Просвіта", котре в минувшім роцї видало часть І. "Кобзаря" в цїнї 25 кр., а в додатку вийшла осібно книжочка "Гайдамаки" в цїнї 20 кр. — можна дістати всї твори Тараса Шевченка в виданю для народу за 65 кр. Єсть се перше видавництво творів Тараса для народу о скілько можна повне і дешеве. Тож надїяти ся, що щирі патріоти постарають ся о те, щоби они в як найбільшій масї пійшли між нарід а товариство щоби було спонукане приступити до другого, третого і десятого виданя, як се дїє ся з клясиками у других народів.

П. Корнило Устіянович покінчивши украшенє церквей в Буцневі і Мацошинї, виїхав на відпочинок до Вижницї на Буковинї, де довшій час перебуде.

Не аби-які стрільцї наші Гуцули. В околици Жабйого появили ся в дуже великім числї медведї і робили богато шкоди, забираючи худобу таки в очах пастухів. Щоби охоронити ся від сего нещастя зарядив властитель Криворівнї п. Пшибиславскій облаву, а до участи запросив і наших Гуцулів з их старими але випробованими рушницями-капслівками. Лови удали ся дуже красно. Скоро лише рушила нагінка, на одного з Гуцулів вийшла медвидиця з двома молодими. Стрілець положив єї трупом від одного стрілу а молоді утекли. В кілька хвиль пізнїйше на иншого Гуцула надбігла знов медведиця з двома молодими. Але і та впала від цїльного стрілу в серце а молоді утекли. Драматичну пригоду мав третій Гуцул. Вийшов на него великій самець, та побачивши чоловіка став. Леґинь стрілив цїльно, бо в сам лоб, але "мисько" твердий на житє а куля сплощила ся на костя чоловій. Медвідь потряс головою, став на задні ноги а передними бючи о дерева, ишов лютий на стрільця, котрий в своїй поєдинцї не мав вже набою. В сїй хвили з боку надбіг иншій Гуцул та стрілив. Куля застрягла в коморі, звір впав зі страшним риком, але єще жив, тачав ся, рвав землю та хотїв встати. Тимчасом надвигала нагінка і дала до него рівночасно кільканацять стрілів, котрі і положили трупом короля наших борів. По так удачній облаві, околичні селяне набрали великої охоти і в кількох слїдуючих днях на засїдках в різних місцях убили єще чотири медведї, переважно молоді.

Тріюмф медицини. Під таким заголовком подає лондоньска Pall-Mail Gazette таке: До послїдних часів уважали лїкарі сухоти горляні не до вилїченя і навіть не знали в якій спосіб дати полегшу страшним болям, які суть получені з тою хоробою. Д-р Шмід з Франкфурта, а особливо д-р Кравзе з Берлина, когрий почав в лїченю уживати квас молочний, одержали вже деякі користні результати своїх метод, але найбільшу заслугу в радикальнім лїченю сухіт горла здобув собі лїкар варшавскій д р Герінґ. Єгo метода лїченя, котру приняла вже більшість спеціялістів, полягає на операції т. зв. "кіуретованю", с. є. вишкробуваню внутрі гортанки хорої тканки. Розуміє ся, що така операція вимагає великої зручности, та не кождий лїкар може підняти ся єї і тому то дотепер не єсть так популярною як би повинна бути. До того не єсть она средством універзальним та уздоровляючим у всїх случаях без виїмки. Однак в часї 6-лїтних досвідів, д-р Герінґ в 20 випадках вилїчив цїлковито, а в инших наступило полїпшенє, або бодай усуненє терпіня так, що хорий міг приймати поживу. Д-р Герінґ запрошений лондоньским товариством лярінґольоґічним здавав там справу зі своїх досвідів і як подає згадана часопись, метода та знайде в Анґлії без сумнїву велике поводженє.

Дрібні вісти. Приватна школа народно-міщаньска у Львові заложена і утримувана Єзуїтами одержала характер школи публичної.

Дѣло