Вибори у Відни.

Львів, середа 6 (18) вересня 1895.

 

Вчера зачали ся вибори до віденьскої ради міскої. Вибори ті важні з многих причин, як льокальних, чисто віденьских, так і загально політичних. Вибори теперішні суть рішаючою битвою, яку мають звести антісеміти з лібералами. Має рішити ся, чи сторонництво ліберальне остане при своїм впливі і значеню, чи уступить місця новим елєментам, котрі поки що виступають до борби під знаменем опозиційним.

 

Побіда антісемітів не наступила би несподївано, она заповіла ся в результатах доповняючих виборів, котрі торік відбували ся. Послїдним ратунком сторонництва ліберального було відданє управи столицї наддунайскої в руки комісаря правительственного. Теперішні вибори мають закінчити сю правительственну управу Відня, а здати єї в руки побідного сторонництва. Передвиборча борба вела ся завзято з напруженєм всїх сил. Сторонництво ліберальне, опираюче ся на капіталістичній верстві, мало до своєї розпорядимости капітали Ротшільдів і Гіршів, а противно антісеміти оперли ся на широких верствах найбіднїйшого і середного населеня і промовили до них словами і арґументами, котрі, як то кажуть, лежали им на серци. Ліберали підносили свої заслуги в господарцї міста Відня, вказуючи на величезні підприємства для піднесеня величавости Відня, але тим не зєднали собі низших верств, котрі стогнучи під напором капіталу, чують, що борба антисемітизму з лібералами не єсть лиш борбою прінципів христіяньских з жидівскими, але продукції з капіталом, дрібного промислу з жидівскими капіталістами.

 

Правительство не могло виступити отверто по сторонї лібералів, бо було би викликало ще більшу завзятість сторонництва антісемітского. Оно пійшло лиш посередною дорогою, видаючи рескрипти, в котрих старало ся заняти безсторонне становище, а котрі однак були вимірені против антісемітів. Маємо тут на думцї рескрипт о виконуваню урядниками політичних прав горожаньских.

 

Вчера зачали ся вибори голосованєм в третім крузї виборчім. В попереднім складї ради міскої мали антісеміти більшість в тім крузї, бо 34 на 46 мандатів. Вчерашні вибори скінчили ся повною побідою антісемітів, бо всї 12 попередних мандатів ліберальних відпали лібералами. Участь в акції виборчій була величезна. У всїх дїльницях голосувало 80 до 90 процент виборцїв.

 

Після результату вчерашних виборів річ представляє ся так: Антісеміти мали в попередній радї певних 64 мандатів, а з того числа припадало 34 мандатів на третій круг виборчій. Єсли отже в прочих двох кругах не придбали би антісеміти нїякого нового мандату, лиш удержали ся при давних 30 мандатах, то з теперішними мандатами в третім крузї мали би 76 мандатів, с. є. сїм голосів абсолютної більшости.

 

Ліберали суть результатом вчерашних виборів прибиті, так що задумують не брати участи в дальшій акції виборчій. Они ужили всякої форси на третій круг виборчій, зорґанізували т. зв. "поступових дрібних промисловцїв", a мимо того перепали з великою ганьбою, бо н. пр. в Леопольдштадї, дїльници заселеній майже виключно жидами, кандидат антісемітскій одержав 3114 голосів. Деякі з лібералів покладають надїї на другій і першій круг виборчій. Вибори перейшли досить спокійно без більших ексцесів.

 

Так отже бурмістром міста Відня стане д-р Люеґер і господарка міска перейде в руки антісемітів. Чи удасть ся им перевести важнїйші реформи, не знати, бо до деяких ухвал потреба двох третин [а не абсолютної більшости] голосів, а тогдї могли би ліберали забавити ся в абстіненцію. Чи в виду сего мали би антісеміти війти в які компроміси з лібералами, — ми сумнїваємо ся, бо мабуть антісеміти готові були би допустити до другої періоди правительственної управи міста, анїж вдавати ся в переговори з лібералами. Побіда антісемітизму мусить бути повна бо, як сказав кн. Ліхтенштайн, побіда у Відни поведе за собою побіду антісемітів в цїлій Европі.

 

Вибори віденьскі мають значінє також і для будучого кабінету. Будучій презідент міністрів, котрого прихід заповіджено фанфарами о "здавленю елєментів скрайних і радикальних", обнимав би уряд в хвили, коли ті елєменти святкували би свою побіду. "Сильна рука" мусїла би змірити ся з голосом опінії публичної.

 

Дѣло

18.09.1895

До теми