Виборцї!
47 лїт тому, по довгій пітьмі і тяжкій неволи, рускому народови в Галичинї заблисла зоря свободи а з хлопа спали гидкі кайдани панщини. Але зоря скоро зайшла за хмари, а за увільненє від підданьства мусїли хлопи заплатити многі та многі міліони, котрі будуть тяжити єще й на внуках наших; відтак при реґуляції сервітутів стратили тисячі морґів лїсів і пасовиск, а наконець мусять за пропінацію сплачувати дальші міліони своїм попередним панам.
34 лїт тому зоря свободи вийшла знов з-за хмар: нарід рускій, враз з иншими народами краю і держави, від Милостивого цїсаря обдарений був конституцією, і рішенє о своїй доли зложене було в певній мірі в єго власні руки. Але не користна ординація виборча надала перевагу в законодатних репрезентаціях, именно в соймі краєвім, Полякам і заступникам більших посїлостей та их союзникам, котрі мають инші интереси анїж Русини та селяне і маломіщане. Отже сойм найбільші тягари, н. пр. при будованю і утримуваню доріг, при ставленю церквей і приходств, звалював на сесі найбіднїйші верстви людности, а тамтим, богатшим і сильнїйшим, надавав всякі права і користи.
I збільшалось та скріплялось польско-паньске панованє на демократичній Руси. Заведено ради повітові з перевагою польскою і паньскою над рускою і хлопскою; знесено терно при надаваню презенти на парохії, щоби руских священиків, сих природних приятелїв народу, зробити більше зависимими від польских дїдичів; продовжено урядованє рад громадских і війтів з трех лїт на шість, щоби обмежити громадам право вибору свого заступництва; відобрано шкільним радам місцевим презентованє учителїв та ослаблено в них вплив громад влученєм до тих рад заступників обшарів двірских і рад повітових.
Рівночасно правительственна управа краю з рук Нїмцїв та инших чужинцїв, котрі, правда, не все розуміли потреби краю а єще менше о них дбали, перейшла в руки таких краянів, котрі потреби тії вправдї більше знають, але звязані передо всїм з интересами польскої народности та більшої посїлости, они йдуть рука в руку з соймовою більшостію і утверджують та скріпляють єї верховодство.
Таким способом діє ся, що конституція в нашім краю для переважної більшости населеня, особливо ж для Русинів і хлопів, не видає благодатних плодів. Рускій хлоп та маломіщанин нинї біднїйшій, як коли-небудь був, і більше як коли небудь підлягає верховодячій партії польскій, котра против єго волї накинулась єму на опікуна, хоч конституція зробила єго рівноправним горожанином. Одні коротають свій вік в неперестанній журбі, а навіть в тяжкій нуждї і голодї; декотрі покидають рідний край та йдуть в далеку чужину нераз на певну згубу. Громади стогнуть під лихою управою, часто им против волї накиненою або піддержуваною. З конституційних прав: вибирати своє заступництво і згромаджувати ся за-для наради над своїми потребами та своїми кривдами, ми можемо мало користати, а ті, що смілїйше стають за своїми правами і правами народу, бувають тероризовані і переслідувані.
I на тім єще не конець. Вихісновуючи сприяючі тепер обставини, наші противники напружають всї свої сили, щоби нас до решти обезсилити і над нами зовсїм заволодїти. Так межи иншим, щоби здобути наше послїдне забороло, останок автономії громадскої, задумали завести т. зв. окружні або збірні громади, в котрих верховодство мали би двірскі обшари а теперішні громади поносили би лиш більші кошти.
На жаль, в сїм невідраднім положеню нашім одна часть вини спадає і на нас самих. Ми не пильнуємо добре своїх прав, не користаємо з них там, де можемо, не держимо ся кріпко та солідарно разом, а помагаємо навіть противникам в их шкідливій для нас роботї.
Тепер трафляє ся пора направити почасти лихо. Дня 13 (25) с. м. мають відбути ся вибори з сїльских громад до сойму в нашім краю.
Виборцї!
За-для помочи рускому народови, щоби ті вибори перевів в свою користь і честь, завязано у Львові комітет, котрий, будучи вповні независимим і не оглядаючись на нїкого і нї на що, як тілько на рускій нарід і єго добро, поставив собі завданє підпирати кандидатів таких, котрі би також були вповни независимі, котрі в мандатї посольскім не шукали би тілько догодженя своїй амбіції або і личних користей, але готові були навіть з самопожертвованєм заступати все і всюди права і интереси народу, — котрі стоячи на основі народної проґрами, добивались би (у відносинах до польскої народности) повної фактичної рівноправности, боронили би автономії громад против грозячих їй замахів, добивали-б ся розширеня прав політичних, особливо реформи виборчої, і стояли-б за рівномірним розкладом всїх тягарів на всї верстви суспільности.
Сповняючи те наше завданє, ми постарали ся, що нарід в виборчих повітах вишукав собі таких кандидатів, котрих знає близше, і вільною волею на них згодив ся. Тих ми отже до вибору на послів поручаємо.
Проче належить до Вас. Хоч при правиборах дїяли ся многі незаконности і кривди, противні постановам конституції і воли справедливого Монарха, за котрими не залишимо упімнути ся, однак правда наша переможе, єсли кождий рускій виборець сповнить свою повинність супротив своєї совісти, супротив конституційних законів, супротив свого народу. Кому дороге єго власне добро, єго честь, дорогій єго нарід, дорога земля, що пересякла кровію і потом єго батьків, той не піддасть ся супротивній силї, той не послухає лукавої підмови, той віддасть свій голос на нашого кандидата!
З Богом до доброго дїла!
У Львові дня 3. (15.) вересня 1895.
Від Руско-народного независимого комітету виборчого.
Дѣло
16.09.1895