До промислу нафтового потреба великих капіталів. Брак тих капіталів був причиною, що промисл нафтовий, ведений яко газард, поглотив много грошей а в очах публики виглядав на гру в льоси. Дотеперішні предприємства і спілки удїлові завязували ся до недавна з капіталом основним кільканацяти або кількадесяти тисячів. По покритю коштів закупна инвентаря та оплаченю дорогих прав до копаня, звичайно такій капітал не виставав на відповідне вихіснованє терену нафтового. Пустий закіп, не даючій ропи, був для спільників катастрофою і застановлював цїлу роботу. Дуже часто лучало ся, що деякі спілки, вивертївши один-два закопи, або навіть підчас верченя, мусїли ліквідувати.
Послїдними роками можна стрічатись в Галичинї чим раз більше з раціональним способом добуваня ропи, а також набрано пересвідченя, що з малим капіталом не можна вести промислу нафтового. Приміром до сего послужила фірма Берґгайм і Мак Ґервей, котра від 1884 до 1894 р. вивертїла в 43 місцевостях 370 закопів, довготи разом 120.000 метрів, а накладом щонайменше 3 міліонів зр.
Спілки нафтові, які повстали послїдними часами в Галичинї, поставили собі першим услівєм свого истнованя зібрати як найбільші капітали. Поки-що у нас головно робить ся чужим капіталом, котрий приносить своїм властителям дуже добрі проценти. Галицкій промисл нафтовий зміг вже по-части вирівнатись з своїм противником, нафтою кавказкою, рафінованою в Угорщинї. Галичина лежить в центрі европейского поля консумції для нафти, тож має природні услівя для свого розвитку.
Найдавнїйшим в Галичинї акційним підприємством єсть "Перша бориславска спілка нафтова, оперуюча в Східници. — Торік засновано з осїдком в Маріямполи "Галицко-підкарпатске Товариство нафтове, перед тим Берґгайм і Maк Ґервей". Капітал основний виносить 5 міліонів зр., подїлених на 50.000 акцій по 100 зр., з котрих 1000 штук задержали давні властителї Берґгайм і Мак Ґервей. Та спілка акційна має копальнї ропи в Углївцї, Бібрцї, Вєтшнї, Торошівцї, Ленжанах, Криґу, Кобилянцї, Страхоцинї, Бориславі і Потоцї, дестилярнї нафти в Маріямполи під Горлицями і в Горицях під Змигородом, з правом продукованя 58.000 сотнарів метричних нафти, резервоари, руровий провід, фабрику машон і село Глинник маріямпільскій. До ради надзираючої належать: Авг. Ґорайскій яко презес і члени: Мак Ґервей, Берґгайм, Бідерман, Мархвицкій і д-р Шосберґер.
Дальша спілка акційна завязала ся в Будапештї під фірмою "Ungarisch Galizisсhe Naphta Industrie Actien Gesellschaft" з капіталом основним 2½ міліона зр. в акціях по 100 зр., для котрих статутом запоручено 6% дивіденди. Се товариство обняло копальнї ропи Сольто-Дуґляса, в Клєнчанах, Кобилянах і в Потоцї та терени нафтові в Коростенку, Пораю, Добрини і Білоберегах, дестилярню в Клєнчанах, заразом 4½ км. довгій руровий провід з Потока до стації Єдличі. Терени сего товариства обіймають 3000 морґів. Акції товариства розкупили банкирі в Франкфуртї над Меном і пештеньскій Ваnkvеrеіn.
Консорція копальнї ропи в Східници, на чолї котрої стоїть анґльо-австрійскій банк у Відни, забирає ся також оснувати товариство акційне. Копальня, терени стація помпова в Бориславі, проводи зі Східницї і Перепопини до Борислава оцїнені на 14 міліонів зр.
Крім тих великих компаній акційних суть в Галичинї і менші спілки. І так "Спілка нафтова польска: Обертиньскій, Матковскій, Тшецєцкій, Ґостковскій і сп. у Львові" заснувала ся в грудни 1894 р. з капіталом 200.000 зр. в удїлах по 500 зр. Терени нафтові має в Східници, Опацї, Тираві сільній (пов. лїського), в Кобилянцї і Криґу під Горлицями. — "Спілка заробкова: Менциньскій, Плоцкій, Срочиньскій, Сушицкій і сп. в Яслї" завязала ся в сїчни с. р. з капіталом 400 000 зр. Основателї спілки зложили 115 000 зр. Терени нафтові має та спілка в Східници, Бориславі, Кобилянцї і Ропчици рускій.
Того самого рода єсть ще кілька менших спілок, як: Wiener Standard Commandit Co в Оджиконю, Galizische Erd-Oel Commandit Co в Бирчи, Скарбек-Мальчевскій в Ковальовій, The Lipinki Oil Со та много иншних.
В Галичинї були також т. зв. спілки льосові. Они опирали ся на продаваню поодиноких удїлів в поодиноких закопах. Удїли виносять звичайно 1% в цїнї 200 до 500 зр. Коли перед кількома роками повело ся таким спілкам вивертїти в Потоцї кілька закопів обильних в ропу, то й удїли тих спілок дуже сильно розхапувались. Однак вартість удїлів цїлком упадала, скоро ропи не найдено, або застановлено помпованє закопу.
З промислом нафтовим стоять в посередній звязи також инші підприємства промислові. І так засновано "Товариство акційне будови машин, давнїйше Липиньскій в Сяноцї" з капіталом 500.000 зр. — В серпни с. р. засновано в Будапештї "Акційне товариство фабрики бочок Полького" з капіталом 500 000 зр. На чолї сего товариства стоїть Стан. Щепановскій. Товариство виробляє бочки з одного кусника кльоца букового відповідної довготи. Крім того истнує в Галичинї друга фабрика американьска бочок букових в Ольшаници. В Галичинї потрібно тепер дуже много бочок на нафту і ропу, бо нафта американьска, котра доставляла давнїйше галицкому промислови краєвому порожні бочки, импортує ся тепер в кораблях цістернових, з-відки при помочи помп переливає ся впрост до ваґонів цістернових. Брак бочок на нафту дав ся відчути, тож і цїна за одну бочку підскочила з 2.10 на 3.60 зр.
Дѣло
12.09.1895