◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

Вечерок товариства Руских Женщин в Станиславові, устроєний 5 н. ст. вересня, випав знаменито. В сали касиновій явилось по-над 200 осіб, між котрими красувались гарні панночки-Русинки з близшої і дальшої Станиславівщини. Між мужескою молодежію видїли ми над двацять академиків зі Львова. Вечер розпочав ся концертом, в котрім взяла участь дванацятка питомцїв. Ся дванацятка відспівала милозвучно наперед дві пісни: "Гуляли" і "Нек Душман", а відтак в павзах між танцями співала инші красні пісни і одушевляла своїм співом гостей. Панна Мол. відограла на фортепянї фантазію Витвицкого з великою ерудицією і відчутєм духа твору, по чім панна Лев. віддеклямувала "Киртчалі" Федьковича з повним зрозумінєм і жаром к загальному вдоволеню. Приятну несподїванку справив гостям п. Бер. прегарним відспіванєм Лисенкової композициї "Невольник" (Шевченка). По концертї пустилось до 20 пар коломийки і відгуляло єї в прегарних фіґурах під складним аранжованєм пп. Трес. і Руд. До кадриля же стануло 48 пар. Танцї і забава ишли охочо і жваво та протягнулись до рана. Вечер такій міг без сумнїву подати всїм гостям і не тілько вдоволенє, випливаюче з самої забави, але й міг також за для збору так много Русинок і Русанів неначе в одну родину руску оживити і вскріпити руского народного духа і почутє. — Участник.

Погорів міст зелїзничій на шляху буковиньских зелїзниць льокальних Камполюнґ-Воронец дня 7 н. ст. вересня о 7-ій годинї рано, по переїздї поїзду особового. Огонь заняв ся мабуть в наслїдок угля, що випав з льокомотиви. Верхна будова і три стовпи мостові згоріли, прочу часть мостa завдяки помочи служби зелїчничої і ґурагуморскої сторожи огневої уратовано. Перерва руху товарового потреває з 10 днїв, а рух особовий не потерпить, бо подорожні будуть на місци катастрофи лиш пересїдати ся.

Засїданє головного видїлу руского товариства педаґоґічного у Львові відбуде ся дня 14 н. ст. вересня с. р. в канцелярії рускої ґімназії на II поверсї.

Холєра. Урядова ґазета доносить: В Тернополи занедужали 6 вересня дві особи, крім того одну недужу особу привезено з Острова; померли дві а остає в лїченю вісїм осіб. В Обельнаци, пов. рогатиньского, померли 5 вересня четверта особа з родини, про котрій занедужанє перед тим подано. — Россійскі ґазети доносять з Владивостока, що в Хинах лютить ся страшна пошесть холєрична; в Пекинї умирає щоденно 2000 осіб а в Шанґаю 500 осіб.

Фотоґрафії правиборцїв а ковбаси виборчі. Gazeta Narodowa, подавши вість про фотоґрафії правиборцїв в Городенцї, піднесла великій алярм. Накликує всї czynnik-и organiczn-ої рrас-и до процесіонального ходу перед льокаль своєї адміністрації, де за виставою находить ся фотоґрафічна знимка ґрупи селян, бо се має доказувати нечуваний обурюючій спосіб аґітації, веденої елєментами antirządow-ими, antinarodow-ими, antidynastyсzn-ими і antireligijn-ими. На мою скромну гадку, Gazeta Nar. непотрібно полохає zacne obywatelstwo, непотрібно ширить пессімізм, що осьто, мовляв, narodowa sprawa не встоїть ся против невольної аґітації згаданих Р. Т. елєментів... czynniki organicznej pracy! успокойтесь! не віддавайтесь розпуцї! Зло ще не таке велике, як здає ся Gazet-ї Nar. Ось вертаючи від адміністрації Gazet-и Nar. не залишіть лишень задержатись перед виставою Янковского з ковбасами, а біль вашого серця усмирить ся, бо побачите, що і у organіczn-ої robot-и є могучі арґументи аґітаційні, котрі вже нераз доказали свою силу. Jeszcze nie zginęła, — zacna sprawa! Ив. Джус.

Пригода на зелїзници. Поїзд товаровий ч. 1796, идучій в напрямі зі Стрия до Лавочного 7 н. ст. вересня о год. 4-тій рано, вихопив ся з шин на стації Славско. Шість возів вивернуло ся до гори колесами а два вози вискочили з шин. Пригода наступила за-для сего, що — як доносить Kurjеr Lw. — начальник стації Прохаска не бачив крізь мраку дальшої части поїзду, — а хотячи на час означений випустити зі стації поїзд особовий з Лавочного до Стрия, котрому вже дав знак до відїзду, перевернув зворотницю і в наслїдок того відорвала ся часть поїзду товарового зі служби нїхто не віднїс ушкоди, бо бремзер підчас вивороту зіскочив з воза.

Смерть архикнязя Володислава наступила досить нагло і несподївано. Ще в четвер вечером лїкарі думали, що нема великої небезпечности, бо не було горячки і архикнязь мав апетит. Нараз по півночи з четверга на пятницю зачала нога пухнути і прибирати темну краску. О год. 5 тій рано лїкарі орекли, що ґанґрена ширить ся незвичайно скоро та що нема ратунку. По год. 10-тій рано помер архикнязь. Показало ся, що куля, котра поцїлила архакнязя з єго стрільби, була т. зв. експльодуюча і вибухла аж в бедрі, так що розторощила на дрібні куснї кість бедрову. Лїкарі видобулп з рани 14 куснїв олова. Ті куснї олова разом зі шматками одягу, що дістали ся до рани, викликали затроєнє крови. Рівнож утратив архикнязь много крови, бо по зраненю тамовано кров лиш тонкими хустинами до носа і притисканєм руки, а тим самим архикнязь не мав сили перемогчи затроєнє крови.

Дѣло