◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦ ◦

В ц. к. академічній [рускій] ґімназії у Львові зачне ся письменний испит зрілости дня 12 н. ст. вересня. Абітурієнти мають зголосити ся в канцелярії дирекції дня 11 вересня. Устний испит зрілости зачинає ся дня 21 н. ст. вересня.

Архикнязь Володислав удав ся 2-ого с. м. рано в товаристві управителя дібр Лібіца, своїх придворних урядників та більшого числа гостей в лїс Адя на Угорщинї і там товариство полювало на дики, a архикнязь шукав за дикими котами. Около 3-ої години пополудни побачив архикнязь великого кота, стрілив до него та поцїлив єго, однак не забив, і кіт потягнув ся в гущавину. Архикнязь пійшов за ним, тягнучи за собою стрільбу ще набиту одною кулею. Нараз пошпотав ся на галузу та й упав. В-тім стрільба вистрілила а куля перейшла архикнязеви повисше правого колїна в бедро, поторощила кість і вийшла на скрізь. Слуга архикнязя, побачивши таке нещястє, остовпів і аж по кількох мінутах прийшовши до себе закричав о поміч. Всї збігли ся та не знали, що такого сталося. Архикнязь лежав неподвижно з замкненими очима на земли в крови а одїж єго тлїла. Першій приступив Лібніц, загасив огонь, стягнув одїж і обвязав рану. Архикнязь не обзивав ся і доперва по якійсь хвили отворив очи та просив, щоби дуже осторожно повідомлено єго родину о випадку. Відтак перенесено архикнязя при помочи участників ловів та околичних селян до павільону ловецкого, де візвані з Араду лїкарі удїлили раненому першої помочи.

Ческо-славяньску народописну виставу в Празї навідало до 2-ого вересня 1,324.888 осіб за платними білєтами. Комітет вистави надїє ся, що до кінця вистави повисша цифра зросте до другого міліона.

Огнї. В Кокошинцях повіта скалатского згорів 29 н. ст. серпня двір і ще два будинки двірскі, а 21 господарям погоріли і будинки і все збіже. Село то має і річку серед села і Збруч цїлком при хатах. Займило ся з будинку двірского, огонь пригашено і всї вибрали ся з дахів, а огонь вибух на-ново. В місци єсть жандармерія і сторожа скарбова.

Про вибух в нафтовом закопі в Східницї — о котрім ми оногди згадували — доносять зі Східницї такі близші подробицї: При дорозї зі Східници до Кропивника нового єсть нафтовий закіп на обширній полянцї около 8.000 квадр. метрів окружений від всходу, півночи і заходу горбками. В тім закопі, верченім на канадійскій лад, замічено перед кількома днями сильні вибyxи ропи і ґазів, так що дня 30 серпня треба було закіп замкнути. Дня 31 серпня були при закопі: управитель руху Станислав Романовскій, вертник Володислав Банах, два єго помічники і пятьох робітників та два сини властителя закопу Леонарда Вишневского. Постановлено створити закіп, щоби дальше вести роботи. В хвили, коли вертник і єго помічники війшли до вертничої вежі, аби створити руру, наступив вибух, від котрого займили ся ґази на цїлім просторі копальнї. Вертник Банах погиб на місци, а єго помічників Борека і Забаву, пятьох робітників і обох синів Вишневского тяжко попарило. Борек і Забава померли по кількох годинах. Першої помочи попареним удїлив окружний лїкар д-р Теннер. На місце страшного нещастя прибув небавом староста Світальскій. Ранених відвезено зараз до шпиталю галицкого банку кредитового. Лїкарі орекли, що з попарених помруть имовірно молодшій син Вишневского і робітник Тома Чех. Причина вибуху не вияснена, однак не здаєсь имовірно поголоска, мов-би вибух викликало куренє папіроса, бо се строго заборонене. Знатоки припускають, що воздух над площею копальнї, окруженою горами, був пересичений ґазами, котрі могли запалити ся від машини, положеної о 30 метрів від закопу. Сила вибуху була так велика, що в будинках в Кропивнику [о 3 кільометри] затрясли ся шиби у вікнах а гук подібний до грому чути було аж в Бориславі.

Будинок обох ґімназій в Перемишли побудований при улици Добромильскій на великій площи в стилю ренесансовім. До сего будинку дво-поверхового ведуть два входи: правий до части, де містить ся руска ґімназія і лївий до польскої ґімназії. Кромі сих є ще два входи, що ведуть до приватних мешкань директорів. Фронт будинку має 100 метрів довготи, а бічні крила близько 50 метрів, в серединї єсть саля, котра служить і за каплицю, спільна для обох ґімназій. Сподом під нею поміщена саля ґімнастична 215 квадрат. метрів поверхнї. Салї до науки великі і ясні, а коридори в зимі огрівані. Будинок коштував 276.000 зр. а на умебльованє видано 10.000 зр.

На Поділю, в Чортківщинї, Гусятинщинї і Скалатщинї, розпускає хтось — як нам доносять — байку, що "Москаль буде йти на Турка через наш край, а в Россії над кордоном не вільно обсївати грунтів". Хто пустив тую байку, не знати, але коли оповідано єї вже в Підволочисках і Чорткові, то мусить она бути вже досить розповсюднена...

Дѣло