Вість о смерти сов. Теофиля Бережницкого викликала між львівскими Русинами щирий жаль. У Львові довідано ся о смерти покійника пізним вечером в пятницю. В суботу вивішено жалібні хоругви з льокалїв "Рускої Бесїди" і "Днїстра", і на мурах були розлїплені плякати від ради надзираючої і дирекції тов. "Днїстер", звіщаючі о смерти свого презідента. — Похорони відбули ся в Дорі в недїлю о год. 2-гій по полудни. За для припізненої звістки, лиш невелике число почитателїв покійника могло вибрати ся в далеку дорогу, щоби віддати покійному послїдну прислугу. Зі Львова виїхали д-р Ст. Федак в имени дирекції "Днїстра", п. Бачиньскій, касієр "Днїстра" в имени урядників товариства, а проф. Цеглиньскій в имени "Рускої Бесїди". Зі Станиславова прибув п. Теодор Стахевич в имени ради надзираючої "Днїстра". Крім того були присутні два совітники апеляційні зі Львова, презідент суду зі Станиславова і урядники судові з Делятина. Похорони супроводжало місцеве духовеньство з Делятина. Тїло покійного перенесено до церкви, де по відправі церковній промовив місцевий парох о. Блоньскій. Над могилою промовив в имени львівскої громади і тов. "Днїстер" д-р Федак а в имени "Рускої Бесїди" і комітету будови театру проф. Цеглиньскій. Численно зібрані Гуцули слухали з великою увагою обох тих в патріотичнім дусї держаних промов, а щирий жаль малював ся на лици всїх присутних. На могилї зложено також кілька гарних вінцїв з відповідними написями.
Новий дворець зелїзничій у Львові, як доходять вісти, має в недовзї почати будувати ся. До недавна говорено, що правительство призначує на сю цїль 1½ міліонна зр. тепер однак кружать вісти, що в самих матеріялах зі своїх фабрик і лїсів, призначу тілько правительство а кромі ceгo 3½ міл. зр. готівкою. Одна з цїкавих новостей, має бути ся, що перон находив би ся на висотї першого поверха, а почекальнї на долинї та в сїй цїли треба би тор зелїзничій піднести на значнім просторі аж до двірця з одної і другої сторони.
З "Сокола". Сим маємо честь просити Вп. патріотів наших, щоби з надходячим роком шкільним зволили вписувати дїтей своїх на вправи ґімнастичні, які спеціяльно для молодежи в нашім "Соколї" уряджені будуть. Вправи ті будуть відбувати ся три рази в тиждни все в годинах пополудневих, а розпічнуть ся в місяци вересни. За дїти членів товариства визначена оплата по 50 кр., нечлени платять по 1 зр. місячно. — Зголошеня приймає справник товариства п. Антін Хойнацкій в книгарни Ставропигійскій у Львові. — В. Нагірний, голова. А. Хойнацкій, справник.
Холєра в Галичинї. Як ми згадували в послїднім числї нашої часописи, міністер справ внутрішних видав сими днями до всїх властій краєвих рескрипт в справі средств проти холєри. Рескрипт сей констатує на вступі, що в послїдних днях зайшло в Тернополи кілька спорадичних случаїв холєри азійскої, котру перенесено без сумнїву до нас з Волиня, а повідомляючи о тім власти краєві, взиває, щоби пильно перестерігали видані в попередних роках антіхолєричні зарядженя. Рескрипт велить звернути особенну увагу на удержанє як найбільшої чистоти, пригадує обовязок мати завсїгди під руками потрібні прибори, зарадити відповідні средства для несеня скорої помочи, а також зъорґанізовати поготівля холєричні, при тім однак зазначує з натиском, щоби не виставляти громади на великі кошти. — Виделєґований за-для холєри до Тернополя д-р Баржицкій зі Львова повідомляє, що води з Серету і ставу тернопільского не розслїджував, проти і мікробів в нїй викрити не міг. А що староство в Тернополи обіжником перестерегло людей уживати воду з Серету, то зробило се лише длятого, бо, як показало слїдство, прали в Серетї білє по помершім на холєру Маєрі Д., заки случай холєри дійшов до відомости властей, а так занечищена вода могла причинити ся до розширеня холєри. — З Тернополя подають до N. fr. Prese, що молода жінка, котра приїхала на похорон помершого на холєру вітця, захорувала і дня 31-ого серпня померла на холєру. В селї Загробели, віддаленім о три кільометри від Тернополя, захорувала одна особа на холєру.
Епізоди передвиборчі. Оногди складав ґp. Стан. Стадницкій в Мостисках справозданє посольске та відтак запросив своїх хрунїв на горівку та ковбасу. Коли вже собі добре підсадили, пригадав собі присутний на частунку латиньскій ксьондз, що то була субота, піст у латинників, та так сказав до пяних "хрунїв": "Daję wam dyspenzę od postu, jednak zmówcie trzy razy "Ojcze nasz" i "Zdrowaś". Пяні хрунї повалили ся на колїна, помотали головами та відтак вже дальше пили собі спокійно. Коли хапатня скінчила ся, кинули ся "хрунї" на останки їди та напихали кишенї ковбасою і дреглями, а для кого сего не стало, то той ховав за пазуху вилки і ножі. Зауважили се ґрафскі льокалї, зробили ревізію та при тім яко на десер по ґрафскім пирі здорово налупили "хрунїв" по пиках.
Огнї. В Запитові в повітї львівскім — як нам пишуть — згоріло дня 26-ого серпня по полудни 10 хат до тла. Будинки господарскі зі збіжем не ушкоджені. Причина огню пока-що незвістна.
Дѣло
02.09.1895