люде
Знав, що без примирення поляків і українців обидві країни не будуть в безпеці. Взявся за його реалізацію, коли ні одні, ні другі навіть не сподівалися на незалежність
Виповнюється 120 років від часу виходу в світ славнозвісної «Самостійної України» Міхновського. Варто приглянутися до різних граней його діяльности крізь призму його взаємин з Франком
Василь Дядинюк репрезентував у своїй особі тип нового українця повоєнної доби: вразливий, амбітний, повний особистої і національної гідности та гарячий український патріот
Три роки без Юрка Бойка. Його феномен складався з самоосвіти, інтуїції і жагучого бажання змінювати світ на краще. На жаль, більшість з написаного і сказаного Юрком про митців і мистецтво відбулось у доцифрову добу. Як оця розвідка 1996 року, актуальна і нині
Засушені едельвейси з 19 століття, море у пляшці, флакон парфумів та улюблена цитра. У меморіальному музеї Ольги Кобилянської у Чернівцях зберігаються унікальні речі, якими користувалася видатна письменниця.
Протягом «півжиття» Скорикова «Мелодія» йшла до тих, до кого передусім мала промовити. Себто до нас. Та що там промовити – стати частиною самоусвідомлення, увійти в ментальні оболонки й підкірки, у вуличний шум і музику площ. Ми могли з нею так і розминутись, як це, я впевнений, трапилося з багатьма іншими геніальними мелодіями. Але тепер уже ні – не розминемося.
У Відні помер один з провідних неврологів, відомий у світі дослідник хвороби Паркінсона та винахідник її лікування, галичанин родом із Сихова
Лояльне ставлення Церкви до Франка зумовлювалося насамперед позицією саме митрополита Андрея, бо коли Франко помер, а Шептицький перебував на засланні, позиція Ординаріяту Греко-католицької церкви щодо участи священників у похороні письменника не була такою прихильною
Чи реквієм тиші розколе світи,
Чи будуть оркестри грати,
Чи будеш — яка-то ти будеш? — ти,
Чи будуть банальні ґрати
Чи буде в останні хвилини мої
І що по моєму сконі?
Дослідник української латини, доктор філологічних наук, екс-директор Інституту неолатиністики, лавреат, член АУН, НСЖ, IANLS, PTF etc...
базові теkсти
У непростих умовах сьогодення, де навіть не всюди в Україні панує українська мова, сподіватись на багатьох охочих читати Митрополита специфічним галицьким її варіантом не варто. Зважаючи на велику актуальність цього послання пропонуємо адаптацію послання сучасною мовою
«Се не пуста фраза, коли говорять, що відірвання України се "ніж в серце Росії". За посідання України вони готові до боротьби на життя і смерть». Мирон Кордуба, 100 років тому
Вікопомний процес Ісуса Христа з становиська тогочасного права. Юридична розвідка з 1895 року
Я живу в споконвіку підозрюваній і зневажуваній частині світу. Ця частина світу називається Галичиною. Це моя територія, це я сам, але в мене немає іншого виходу, як тільки боронити цей шматок, ці клапті, що розлазяться навсібіч
Пророчі слова столітньої давності: «Куплений патріотизм веде неминучо до хрунівства і денаціоналізації. Української держави добиватися лише на те, щоби нація правила собою сама»
Не випалить сердець посуха
та не запаморочить сном юрби.
Не закопати у гроби
живого духа.
На ювілей великого Поета згадаємо: «збіглися чорносотенні києви що воно таке є а воно калина моя батьківщина а я її калинець»
Пророчі слова, писані 60 років тому: проблема українського малоросійства є однією з найважніших, якщо не центральних проблем. Це є та проблема, що першою встане перед державними мужами вже Державної України. І ще довго, в часі тривання й стабілізації державности, та проблема стоятиме першопляновим завданням, а для самої державности — грізним мементо
50 років тому «Сучасність» присвятила червневе число журналу національно-культурним проблемам Канади, помістивши і цей класичний текст квебецької революції
За присипаним сахариною псевдо-гуманізму фасадом Росії світ – і ми – не бачить справжньої суті, поки вона криваво не розкриється, писав Євген Маланюк 85 років тому
бібліотеkа
Нагадуючи про уродини Маестро:
перед цими воротами
хам повинен зупинитися
ці ворота маленькі термопіли
за ними біле полотно
на зеленому лузі
недоторкана держава
поезії за яку ми також
спізнаємо смак крові
Малосвятошна оповідь гуцульською говіркою про кривоустого зеленюка, що нарід дурить.
Новодоведене авторство Міхновського дозволяє глянути свіжим оком на ці "причинки до історії відносин літературних на Українї".
«Цвіти говорять без слів і мова їхна проста, коротка». В день ювілею Уляни Кравченко (1860-1947) – збірка її квіткових нарисів
Одна з перших психологічних розвідок про творчість поета, про прояви та джерела його уяви
Нагадайте собі в день Лесиних уродин: «Візьми, візьми мене з собою, ми підемо тихо посеред цілого лісу мрій і згубимось обоє помалу, вдалині. А на тім місці, де ми були в житті, нехай троянди в’януть, в’януть і пахнуть, як твої любі листи, мій друже…»
В Міжнародний день рідної мови пропонуємо коротку розвідку Євгена Тимченка про конструкції з енклітикою "ся" в нашій рідній мові
Минуло сто років як відійшла з цього світу Наталя Кобринська. В пам'ять про письменницю і феміністку пропонуємо коротке її оповідання.
У кількох мовах існують два словесних означення – любити і кохати. В російській мові просто люблять усе. І друга, і собаку, і маму, і кохану жінку. А де ж відтінки? Насправді в житті все залежить не від кольорів, а від відтінків
Ця премія завжди була компромісом між примусом і творчістю, інтересами владної верхівки та культурного середовища – найчастіше однак компромісом програшним
kрай
Наприкінці ХІХ ст. католицький часопис «Echo Przemyskie» напосівся на купців-євреїв. Дописи насичені ворожістю і зневагою
Вірні костелу Народження св. Йоана Хрестителя як еталон католицької пастви 1862 року
Локальні, але не позбавлені драматизму «ігри престолів» у Судовій Вишні 1928 року
Плитники, які їздили до Києва чи Москви, на «балках» помічали, що мають цілком іншу термінологією і вимову виконавців. У нас Діп Парпл завжди були Парпл, а не Пьорпл, як у росіян, і навіть не Перпл, як у англійців, бо так це вимовляли на польському радіо
Будинок громади менонітів (вілла Владислава Ґодовського). Історична довідка
Галицька преса міжвоєнного десятиліття рясніє дописами про тривожну ситуацію занепаду села: як про п’янство і злодійство, так і про впливи міської моди
Глибокі, чорні очі дивляться на мене, я бачу в них і сльози, і усміх, а стишений голос каже: «Якщо хтось і може це записати, то тільки ти»
«Щоденник державного в'язня с.п. ксьондза Вінцентія Буковського, плебана», судововишнянський епізод (1848 рік)
Загадки меморіальної таблиці з гербами власників Сатанова – «Лелівою» княгині Сєнявської та «Погонею» князя Чарторийского – в Свято-Троїцькому монастирі
Історична карма Львова полягає в тому, що він розташований на геополітичному тектонічному розламі між двома світами
історія
В час непозбувних протестів на Далекому Сході не зайве нагадати, що писав про його українську ґенезу Іван Багряний три покоління тому
Бог і Бітлз – цікава тема і, резюмуючи тему сакральності Бітлз, можна сказати, що їхня творчість є частинкою Божої Благодаті
«Грань» Ленкавського блукає Україною, неначе той блукаючий нерв. Куди вона заблукає далі – покаже час
Довший час вважалося, що автором нищівної рецензії на перший том "Літературно-наукового вістника" був К.Студинський – хоч уважне вивчення вже опублікованих метекріалів вказує на іншу особу
Суспільно-політичне, економічне, культурне життя Галичини 1910–1914 рр. за публікаціями часопису «Діло». Продовження амбітного проєкту львівського бібліографа Костянтина Курилишина
Яке польсько-українське минуле потрібне суспільству, історикам та владі: племінне чи транснаціональне?
Франків переклад політизованої історичної розвідки є, безперечно, вартісною і досі затребуваною пам’яткою українського наукового перекладу
Стосовно сенсаційного відкриття німецькими дослідниками у ватиканських архівах повідомлення Шептицького Папі про Голокост: виявилося, що лист був опублікований 53 роки тому і доступний на сайті Ватикану
"Юстиніанова чума", "Чорна смерть", "Іспанка". Ці три пандемії змінили світ. Яким він буде після covid-19?
На більшості ренесансних мап Європи присутня колосальних розмірів водойма – величезне озеро Амадока. Сьогодні від цієї водойми й сліду нема. Чому?
