люде
Навернення пізнього Франка до християнства вінчало тривалу світоглядну еволюцію. Свідчення у поетичних творах і науковому та епістолярному дискурсі
Галина Миколаївна Ярема, з дому Костко (26.03.1936–09.12.2018), режисер Львівського телебачення (1961–2000)
Остання з трьох статтей до 150-річчя уродин відомого галицького науковця і діяча
180-а річниця Нечуя-Левицького: спроба психоаналізу його творчості іншим класиком – Валеріяном Підмогильним.
Еволюція релігійності Івана Франка: від традиційної релігійності через атеїзм до релігійного навернення
Дам’ян Горняткевич, художник з нечисельної когорти українських вітражистів, в контексті першої половини ХХ століття
Друга з трьох статтей до 150-річчя уродин відомого галицького науковця і діяча
Півроку тому відійшов Андрій Квятковський. Згорів зненацька, на підйомі. Добровільно й усвідомлено спалив себе за ідею
До 150-літнього ювілею Євгенії Ярошинської – непересічної письменниці, громадсько-культурної діячки, фольклористки, педагога
Попри спротив частини українців, Анатоль Вахнянин таки пробіював ще одну українську кафедру – для народної справи і свого зятя
базові теkсти
Сто років тому, 1 грудня 1918 року, у Фастові було підписано передвступну умову щодо злуки Галичини з Великою Україною. Спогади підписанта
Чи варто спільну історію будувати на катастрофах, чи варто "зациклюватися" на трагедії, чи варто щороку наприкінці листопада повертати свій погляд у минуле? Варто
А після тріумфального 1 листопада 1918 року настала буденна історія, яку неможливо читати без брому. Спогади держсекретаря ЗУНР
З цим текстом Ю.Шевельова вартувало було ознайомитися на початку обговорення проекту правопису, але не зайве буде прочитати його і наприкінці процесу
20 років енцикліці Святішого Отця Івана Павла ІІ про відношення між вірою а правдою: "Віра і розум є ніби два крила, на котрих дух людський підноситься до споглядання істини"
90 років тому Рада Народних Комісарів УСРР затвердила новий український правопис. Розповідь про нього від фактичного його автора
Пропозиції НТШ до проекту правопису з 1927 року в багатьох аспектах виявляються доволі актуальними і нині
Юрій Шевельов про Франкову поему «Мойсей» – другий „Заповіт” української літератури
80 років з дня смерті Ст. Смаль-Стоцького, автора першого фонетичного правопису української мови. Ця стаття була опублікована в час правописної дискусії 1920-х років
Нині минає чергова річниця уродин українського мовознавця, а потім, в еміграції, церковного діяча Ігоря Губаржевського (1905–1970). Пропонуємо його ґрунтовну розвідку на вічно дискусійну тему
бібліотеkа
З циклу «Наша класика»: армійське оповідання Богдана Рубчака, що служив в американських військах у Кореї
На уродини Ірини Калинець (1940-2012)
«Слова моїх друзів застиглі, мов бурштин з закаменілою квіткою болю всередині...»
Нині минає 155 років від уродин Ольги Кобилянської. На згадку про ювілей — її малознана новела з 1911 року
В соту річницю закінчення Великої війни 1914—1918 років варто нагадати собі цю повість-поему Осипа Турянського, найсильніший, мабуть, протест проти нелюдськості війни у світовій літературі: »Прокляте те життя, в котрому слабший мусить згинути, щоб дущий міг жити«
В день української писемності та мови не зайве нагадати ці небайдужі зауваги Василя Сімовича
Стільки наших листопадових гробів усюди – на них ми вже не бідні. По всіх землях України виросли свіжі могили...
Нині минає сто років з дня смерті Ореста Авдиковича, непересічного галицького письменника. Оповідання на згадку
Нагадуючи про нинішній 150-літній ювілей Євгенії Ярошинської, пропонуємо цю її повість з 1901 року
Три тижні тому не стало Богдана Рубчака. На згадку про нього ця поетова проза з 1964 року
kрай
Перечитуймо Ірванцевий ніби роман про Рівне раз по раз, розмірковуючи про свічадо наших пам’ятей, аби й у наших містах все стало на свої місця.
Минуло три місяці, як відійшов у вічність Володимир Мокрій. Пропонуємо його останню розповідь про Львівську Богородицю, яку власне він відкрив для нас.
Про лексичні особливості мовлення галичан, про діалектну лексику та її походження, а також про мовлення міста – про лексикон львів’ян "старої дати" і сучасних.
Австрійські і німецькі військові митці в роки I світової війни фіксували українські дерев’яні церкви, нині нерідко це єдині їх зображення
Мрійливі, почорнілі церкви, напівприховані серед старих дерев на пагорбах, свідчать про власну долю країни, про те, як в цьому реґіоні зіткнулися дві потужні культурні течії Європи – західна і східна
Пам’ятаючи, що незабаром матимемо травневі вихідні та щасливу нагоду помандрувати рідним краєм, розповідаємо про вельми цікаве галицьке містечко Копичинці.
У березні 2018-го – 650 років, як Судова Вишня стала повноцінним містом – отримала магдебурзьке право.
«Якщо в Україні має щось статися, то спочатку це має статися в Галичині. А щоб це сталося в Галичині, воно має статися у Львові». «Галицький лекторій» стартував з професора Грицака, який розповів про Галичину від витоків до сьогодення
ХІХ століття у житті Судової Вишні – майже суцільна біла пляма. На її тлі дар графині Генрики Коморовської-Ґурської Сестрам Милосердя не має забутися.
Василь Махно у пошуках втраченої пам’яті Чорткова, спроба знайти точки дотику з місцями, які були — які назавжди втрачені і які досі існують. Аналіз професора
історія
Влітку 1907 року на села уздовж шляху Львів-Перемишль напав страх. Діяла таємнича і невловима розбійницька банда...
Україна та Польща: 100 років сусідства Сюжет перший: в боротьбі за державність українці та поляки використовували подібні методи і підходи
Спогади з перших уст голови галицької делєґації У.Н.Р., що власне прийняла рішення виконати акт перевороту заняттям міста Львова досвіта 1. листопада 1918
170 років тому завершився Собор руських учених, скликаний Головною Руською Радою. Пропонуємо промови на його відкриття (М.Куземського) та закриття (М.Устияновича)
Три сотні років тому в Конституції Орлика читаємо про відновлення послуху апостольському Константинопольському престолу первісної екзаршої влади
..закінчив промову святочним проголошеннням Української Держави на українських землях Австро-Угорщини. Всі повстали з місць і з тисячів грудей залунала могуча пісня „Вже воскресла Україна“
Стоячи на становищи самоозначення народів, Українська Національна Рада, як конституанта, постановляє: [...] українська національна територія уконституовується отсим як українська держава.
40 років тому над Сіктинською капелою піднявся білий дим – поляк-галичанин Кароль Войтила став Папою Іваном Павлом II
11 жовтня 1938 р. завершилась військова частина операції окупації Заольжя. Розпочались репресії проти чеського населення
Здавна витворився і досі не вивітрився міф про те, як зависні галичани не дали Франкові університетської кафедри. Ось як це було насправді
