Це три мої композитори. «Мої» – я їх так називаю. З Янівським – понад 20 пісень, з Білозором – 24 пісні, 7 пісень – з Івасюком. З Івасюком мало. Надто скоро він пішов, а перспективи були великі і наші плани були грандіозні! На жаль…
За присипаним сахариною псевдо-гуманізму фасадом Росії світ – і ми – не бачить справжньої суті, поки вона криваво не розкриється, писав Євген Маланюк 85 років тому
Чи варто спільну історію будувати на катастрофах, чи варто "зациклюватися" на трагедії, чи варто щороку наприкінці листопада повертати свій погляд у минуле? Варто
20 років енцикліці Святішого Отця Івана Павла ІІ про відношення між вірою а правдою: "Віра і розум є ніби два крила, на котрих дух людський підноситься до споглядання істини"
80 років з дня смерті Ст. Смаль-Стоцького, автора першого фонетичного правопису української мови. Ця стаття була опублікована в час правописної дискусії 1920-х років
Сто років тому в Станиславові Українська Національна Рада ЗУНР схвалила постанову про з'єднання ЗУНР з УНР. Розповідь від безпосереднього учасника як це відбувалося і як це потім було змарновано.
Минуло три місяці, як відійшов у вічність Володимир Мокрій. Пропонуємо його останню розповідь про Львівську Богородицю, яку власне він відкрив для нас.
Про лексичні особливості мовлення галичан, про діалектну лексику та її походження, а також про мовлення міста – про лексикон львів’ян "старої дати" і сучасних.
Мрійливі, почорнілі церкви, напівприховані серед старих дерев на пагорбах, свідчать про власну долю країни, про те, як в цьому реґіоні зіткнулися дві потужні культурні течії Європи – західна і східна
Пам’ятаючи, що незабаром матимемо травневі вихідні та щасливу нагоду помандрувати рідним краєм, розповідаємо про вельми цікаве галицьке містечко Копичинці.
Україна та Польща допомагали одне одному здобувати незалежність. Сьогодення ж ставить перед народами нові запитання та виклики. 100 років сусідства: сюжет п’ятий
Динаміка україно-польських відносин часто проходила лінією протистояння через долі окремих сімей. А інколи окремі постаті впливали на стосунки двох народів більше, аніж десятиліття переговорів. Підбірка архівних фото від УІНП
Україна та Польща – 100 років сусідства. Сюжет третій: Співіснування двох народів, інтереси яких у багатьох питаннях перетиналися, час від часу виливалося в криваві протистояння
Історія україно-польського сусідства знала епізоди, коли обидва народи разом боролися проти спільного ворога й допомагали один одному у складних історичних мометах. Україна та Польща: 100 років сусідства. Сюжет другий.
Спогади з перших уст голови галицької делєґації У.Н.Р., що власне прийняла рішення виконати акт перевороту заняттям міста Львова досвіта 1. листопада 1918
170 років тому завершився Собор руських учених, скликаний Головною Руською Радою. Пропонуємо промови на його відкриття (М.Куземського) та закриття (М.Устияновича)
..закінчив промову святочним проголошеннням Української Держави на українських землях Австро-Угорщини. Всі повстали з місць і з тисячів грудей залунала могуча пісня „Вже воскресла Україна“
Числити на чужі сили, а особливо на сили антанти, це не тільки самообман, але це булоби впрост злочином. Війська антанти готові кождої хвилі ввійти на теріторию України на запрошеннє українського уряду, але коли вони тут не найдуть ніякої реальної сили, на якій уряд мігби уперти ся, готово повторити ся на те саме, що зробили Німці з Центральною Радою.
Сидів біля вікна, глядів на світ і згадував своє минуле. Немов в калейдоскопі перед його очима пересувались образи — почавши від раннього дитинства, аж дотепер. Найбільш яркий і світлий образ — це перші його кроки на сцені. — Гін вперед... неімовірна карієра...
Молодий дяк Федір Берізка від самого ранку йде до Дарадуди. Вечір ось-ось западе, а ще добру годину треба караскатись у верх. Федір ішов до Дарадуди читати псалтир і не міг з дива вийти, що Дарадуда вмер.
Як визнати за Гоголем його справжню любов до України і кopисть, яка з цього вийшла, та навіть такі речі, як погоня за карієрою чи вигідним життям, мають другорядне значіння.
Низче хочемо більше менше докладно представити се життє і взагалі відносини в Львові під польським пануванням, користаючи з львівської укр. ґазети "Вперед", 54 числа котрої пощастило здобути нашій редакції.
В кожньому свойому крокові ми повинні відчувати ту велику відповідальність, яку ми несемо перед грядучими поколіннями, будуючи власну державу. В кожньому свойому ділі ми повинні бачити ту велику вагу завдання, яке вложила на нас доля.
Старанням Спілки українських письменників у Літературно-мистецькому Клюбі організовано ряд ювілейних вечорів з пpивoдy 65-ліття з дня народження і 40-ліття літературної діяльности визначного українського поета Олександра Олеся.
Коли приглянем ся теперішній адміністрації в нашім краю, то найдемо явище, яке ще не було від часів конституційної ери. Всї верховні посади адміністраційні, правительственні, а в части і автономічні, обсаджені суть людьми не тілько однаких гадок, пересвідчень і поглядів, але навіть більше-менше однаких характерів.
Нарід, що має бодай крихітку почувань індівідуальної пошани і самозаховавчого інстинкту, що хоче жити своїм власним, повним життєм, що не стратив надії на своє післанництво в сімі культурних народів, мусить сьвідомо орієнтувати ся в своїй минувшині і будуччині і відповідно до цего влаштовувати своє теперішне національне життє.
Директорія хоче, щоби наш трудовий український народ сам собі був паном і господарем, сам роспоряджався собою і робив усе так, як для нього краще. А большевики хотять, щоби на Україні розпоряджувався московський нарід і робив те, що йому вигіднійше.
Чужого ми не бажаємо, — тож і злочину в нас бути не може, — бажаємо тільки жить вже раз вольним життям. І в цих змаганнях не тільки піддержуватимемо наш народ але і підемо разом з ним рука в руку з чистою совістю.
Вчера по полудни зібрало ся около 90 членів нового товариства на перші загальні збори в комнатах "Рускої Бесїди". Именем комітету конститууючого повитав их п. Василь Нагірний такою промовою:
Питання про дефініцію понять "народ" і "народність" нераз порушувалось на сторінках нашої і закордонної наукової літератури, але у нас, на Україні, воно ніколи ще не було так на часі, як тепер, коли так потрібна одностайність думки, одностайність мислення на спільному полі праці.
Отворив Щупак Олекса старий сусїчище, став гарбати руками в порохнї, що черваки наточили лїтами, знайшов кусень посторонка: тілько й зістало спадщини по послїдній ліцітації, тілько памятки по дорогих покійниках, бо весь віковий доробок разом з жінчиними коралями забрав до-чиста начальник влосцяньского банку...