Інформація, не прожита натільно, проминає щоденно, забираючи із собою ще частку того, що знав. А можливість мати все невідомо як убиває відчуття межі між тим, що має бути а що може

Кожна книжка має свого духа, який живе в ній, невидимий, маленький, такий собі згусток порошинок, він добрий янгол книжки і живе з нею доти, доки живе вона

«В армії є різні люди, але в цілому ми ж армія, і цим все сказано. Ми все ж таки не з його чекістів, знущатися над старим не будемо»

І у слово можна «пірнати» й «виносити» його форму або те, що навіює ця форма. Вона й веде нас цікавими стежками – до глибшого розуміння і відчування слова

Віктюк відрізнявся не тільки своїм знаменитим епатажем – він відрізнявся ще й українською ідентичністю, якої ніколи не соромився і якої ніколи не приховував

П'ятдесятисемирічний вайлуватий Дмитро Попадин винаймав однокімнатну хрущовку в будинку біля залізничної колії... Оповідання

Мистецтво як креаційний акт, який охоплює собою не лише відображення на-явного, але і сам акт споглядання та збирання феноменів у цілості

Пропустити стихію крізь себе, не чинячи перешкод невдоволення, не злитися, а самому продукувати стільки тепла, що аж гаряча стихія проноситиметься крізь