Пророк, вождь, трибун, кобзар, дух нації — все що хочете. Але поета ми не знаємо. Ми не знаємо, як писав Шевченко. Ми не розгадали таємниці його поетичної сили, глибини його світосприймання, не знаємо навіть техніки його вірша.

Театр "Веселий Львів". — Реколекції для пань. — Пересторога! — Перестерігати приписів, що відносяться до цін! — Умови платень в некористь відбирача.

Щойно на тлі широкорозгорнутих завваг про духовість сучасного молодого покоління можна побачити духовий процес сучасного студентства.

На жаль, цій п'єсі не пощастило на українській сцені. Сценічна історія "Ревізора" в Україні і в Галичині бідна.

У нас звичайно кажуть просто: що виходить з "ідейних спонук" чи "початків", те мусить приносити гарні наслідки.

Він вирішив все бути на сторожі там, де кується доля рідного народу, на якому б то не було клаптику, своєї чи чужої землі, де тільки живе гурт людей не тільки з укpаїнською мовою, але і з українським серцем.

При розгляді духової ситуації насувається питання: є наше закордонне студентство монолітом? А може воно ділиться на окремі "ідейні табори"?

Не тому беру перо в руки, щоб змалювати суспільний образ життя і праці Василя Сімовича в першій, буковинській добі його діяльности, хочу лише подати деякі факти та кілька відірваних особистих споминів, які зможуть стати дрібним причинком до майбутнього життєпису Покійного.