Іван Франко
Бориславъ: Картины зъ житя пôдгôрского народа. Львôвъ: Зъ друк. Т-ва им. Шевченка, пôдъ зарядомъ Фр. Сарницкого, 1877. – 138 с. (с.33-171) (Письма Ивана Франка; [Ч.] ІІ. Передрукъ зъ “Друга”).   Зміст: Вступне слово I. Рôпникъ II. На роботѣ III. Наверненый грѣшникъ    
21.11.77 | |
Іван Верхратський
  Закінчення. Початок — В справі народного язика // Правда, ч.5, 09. (21.) цвітня 1874 р.     
13.09.74 | |
Іван Верхратський
 
21.04.74 | |
М.Нетяга [Осип Барвінський]
 
28.02.74 | |
Є.Сакун
Студия язикові суть дуже великої ваги, навіть у таких народів, котрих література єсть богато розвита а тим самим и язик достаточно усталений. Тим більше потрібні такі студия нам, котрих література що ино вийшла з пеленок, а питанє язикове ще так мало рішене, що спиняє у многих зглядах дальший розвій нашоі літератури. Щоби-ж заинтересувати справою язиковою як найширші круги нашої публики, не будемо подавати систематичних розправ наукових про се питане, тільки, входячи від разу in medias res, поміщаємо уваги над деякими не маловажними точками дотичащими нашого язика.
13.07.73 | |
Профессора Михаила Максимовича
  ПИСЬМО О ГАЛИЦКО-РУСКОЙ СЛОВЕСНОСТИ Профессора Михаила Максимовича, писаное въ 1840. году изъ Кіева.   Милостивый Государь!  
22.04.64 | |
Ця стаття не походить від Редакції: вона надіслана з кругів читачів. Деякі думки, висловлені в ній, були  вже в нас нераз  порушувані — вони все ще (на жаль) актуальні. В листі до Редакції автор цієї статті вистерігається, що його слова не звертаються проти нікого та не мають заміру з кимнебудь "воювати". Автор заступає тільки думку, щоб усі спільно призадумувались над способом  виходу з політичного маразму всього українського національного табору. — Редакція.
23.08.63 | Галичина |
Степан Женецький
(Лист з села) Дехто може махне рукою, прочитавши наголовок цієї кореспонденції, ще й допискою: лист з села! Подумає: „Хіба мало у нас пишеться про село? Таж в кожному майже числі .Діла", чи інших українських часописів», можна найти якусь згадку про нього"... Не перечу — пишуть у нас про село багато, але що пишуть? Звичайно: про якісь нещастя і випадки, про ріжні культ.-освітні свята, про аматорські вистави, вечерниці, фестини, про розвиток культурно-освітніх та економічних установ — і поза цим майже нічого більше.
19.08.63 | Галичина |