[Зоря, 1887, №№ 18–20, 23–24 (15(27).IX–15(27).XII); с.291–294, 311–314, 327–329, 390–394; 410–412]   (Образокъ зъ бориславского житя.)   Яць Зелепуга бувъ хлопъ ледащо. Хто передъ трийцятьма роками переходивъ черезъ Бориславъ, мôгъ бути певный, що або въ коршмѣ, або десь близь коршмы почує пяный, охрыплый голосъ, що выводивъ усе ту саму мелянхолійну пѣсеньку:               Ой не жалуй, моя мила,             Що я пю,             Тогды будешь жалувати,             Якъ я вмру.  

[Ruch, 1887, N 1–2 (1.I–15.I); s.6–11, 40–45]   ZIMOWA BAŚŃ   I.  

OBRAZEK GALICYJSKI przez IWANA FRANKO.   I.  

[Ватра. Літ. збірник. Стрий, 1887, с.63–90]   (Посвячаю щирымъ другамъ моімъ Йосипу и Йосипѣ Олеськовымъ.)   I.  

  Стань въ першому рядѣ, тамъ, де рѣшаєсь             Душь свѣтлыхъ бôй, Тамъ, де идей побѣда довершаєсь,             Безстрашно стôй!   Злучи ся зъ тыми, що братямъ бажають             Всѣхъ земныхъ втѣхъ, Житя и рôвности (чи се всѣ земни̂ втіѣхи ?)                         що здобувають             Добро для всѣхъ.   Лучись зъ громадкою, що топче смѣло             Нови̂ стежки, Що правдою жиє и вводить въ дѣло             Святи̂ думки.  

    Стань въ першому рядѣ, тамъ, де рѣшаєсь             Душь свѣтлыхъ бôй, Тамъ, де идей побѣда довершаєсь,             Безстрашно стôй!

Prawda, 1887. – N 22, s. 260–261; N 24, s. 284–285; N 27, s. 320–321

I.   Cyfry i fakty.