у Львові 28 грудня 1888 (9 сїчня 1889).   Не тілько голоси польскої але навіть і нїмецкої праси згадують о прихильности намістника гр. Баденія супротив рускої справи, яке заняв в своїй програмовій рїчи, і о задоволеню, яке з тої причини Русини оказали або повинні були оказати.  

У Львові 22 грудня 1888 (3 сїчня 1889).   Перед кількома днями подали ми за польскими газетами вісти, яки ходять о змінах в министерстві просвіти і в шкільній радї краєвій. Що вісти тії були вірні, доказує факт, що одна з них вже справдилася: урядова газета оголошує покликанє добромильского старости п. Тадея Шавловского до министерства просвіти.  

  У Львові 21 грудня 1888 (2 сїчня 1889).   Кількократно і з кількох сторін доносять, що межи папою римским а Россією має прийти до угоди, в котрій папа межи иншим пристане, щоби в католицкім богослуженю в тих сторонах Россії, де людність єсть білоруска або малоруска, польскій язик заступлений був язиками білоруским і малоруским. З иншої сторони заперечують можливости такої угоди: не хотять припустити, щоби папа римскій хотїв тим способом знеохотити до себе Поляків, тих доси найвірнїйших своїх служителїв.  

  Коло різдвяних свят дяки та провизори ходять з проскурками по домах, желаючи щастя і здоровля з Рождеством Христовим, за що їх добрі христіяне нагороджують грошевими датками після змоги. Ми то звикли називати колядою. То-ж оповім вам, як повелося дякови Григорому, коли пустився з проскурками по колядї.  

Позволимо собі патріотам нашим зробити на сїм місци маленьку пригадку. З надходячим святом Рождества Христового не обходиться у нас, по старому звичаю, без того, щоб кожда руска хата на їх достойне опровадженє не запотребувала більше як звичайно крамничних припасів. Як предки наші в давну поганьску давнину стрїчали рождество сонця-Дажбога "богатою вечерою", так нинї і найбіднїйша родина засяде до "святого вечера", щоб з чистим серцем і добрим словом на устах, в родиннім крузї, обійти Рождество Христове. Най же-ж з тим святом буде сполучений і важний для нас економичний взгляд.

 

    ("Czas" о Русинах. — Петербурскій "Кraj" про акцію виборчу Русинів. — Полемика коломийскої "Ради русскої" з "Червоною Русею".)  

Проєктований закон о неподїльности селяньских посїлостей, над котрим в радї державній дебатують, має запобїгти зубоженю наших селян. Интенція гарна і начасї, але проєктованим законом єї не осягнеся, як взагалї законом таким, котрий можна законними дорогами обійти. Не поможе тому і новеля карна.