І.  

(5 май 1789 — 5 май 1889 р.)  

Вежа 300 метрів висока на виставі в Парижи, звана вежа Айфля, від прізвища свого будівничого, инжинера Eiffel-a, розцікавила весь світ зараз від першої хвилї, як тілько появилась гадка будови єї. Она мала лиш додати блеску виставі, тимчасом на тій вежа концентруєсь нинї найбільша увага, а вистава немов тілько на то, щоби доповнити блеск того чуда штуки будовляної. Вежа уже цілком викінчена. Показалося, що математичні обчисленя єї будівничого, на котрі зразу хитано головою, були зовсїм справедливі.  

У Львові дня 22 цвітня (4 мая) 1889.  

Вчера відбулося у Львові в сали ратушевій віче відпоручників міст і місточок, скликане головно в тій ціли, щоби при будучих виборах до сойму краєвого запоручити містам свобіднїйшу, як доси, акцію виборчу. На вічу явилось поважне число бо 811 відпоручників, по-найбільше бурмистрів. Загальні збори відбувались рано і вечером.  

Відчит п. Івана Франка на концертї в память Т. Шевченка в Станиславові обіцяли ми подати в головній основі, присланій нам нашим дописувателем з Станиславова з просьбою о уміщенє в "Дѣлї". Отож прелеґент сконстатував, що до 1840 р. в литературї загально-европейскій нїхто не займався на серіо мужиком.

Час, за котрий уступаючій видїл має здати справу из повіреного єго кермі руско-народного театру, т. є. період від 15 липня 1887 до 1 цвітня 1889, не може назватися сприяючим розвиткови нашої народної сцени. В часї тім ставали розвиткови тому на дорозї перешкоди справдї неодолимі, бо передовсїм довга недуга а відтак смерть найлучших сил і підпор нашої сцени. Дволїтна недуга пок. директора Ивана Гриневецкого зробила не лиш значну люку в театральнім персоналї, але зупинила правильне функціонованє режисерії, котре відбилось некористно на репертуарї театру.

І.   В перших днях марта с. р. появилася в "Dziennik-y Polsk-ім" (в чч. 58, 60, 63, 67, 70 і 75) коротка розвідка пос. Теофиля Меруновича, надписана: Kwestja ruska w Galicyi wobec rosyjskiego panslawizmu.