У Львові дня 5 н. ст. жовтня 1889.   При нагодї приїзду министра просвіти до Львова мусимо піднести одну пекучу справу, котру що-до ваги єї треба на рівнї ставити з основуванєм нових гимназій з руским язиком викладовим. Певне, що ми повинні домагатися руских гимназій, бо они нам належаться, але ми тим більше не повинні спускати з уваги науки язика руского в польских і нїмецких гимназіях у всхідній Галичинї.  

З судової салі.  

Звістний знаток язиків д-р Франц Миклосич видав ще в 1884 р. у Герольда в Відни учену розвідку Die turkischen Elemente іn den sudost- und osteuropaischen Sprachen. Ціль розвідки була: показати, о скілько турецкі елементи (слова) перейшли з часом в язики: грецкій, альбаньскій, румуньскій, болгарскій, сербскій, рускій, московскій і польскій, — взагалї в язики тих народів европейских, котрі від давна і по нинї сусїдують з Турками самими, або народами турского походженя.  

Biedny ja człowiek. Gruntu ani odrobiny, wszystkiego tylko jedna chata i ta stara.  

Ślimak   I.  

(powiastka galicyjska).     »Wystawiony na publiczną sprzedaż grunt pod nr. 29 wraz ze wszystkiemi zabudowa­niami gospodarskiemi (była tam tylko jedna chata ze stajenką na krowę, wszystko pod wspólnym dachem, skleconym z dawno prze­gniłych tarcic), własność Mykoły Procia, war­tości 150 złr. na zaspokojenie pretensyi Mordki Schindera w sumie 40 złr; Kto da więcej ?»  

Пріоръ іезуитскаго монастыря въ Тернополѣ, возвратясь изъ общей монастырской столовой, слегка зѣвая, готовился прилечь и отдохнуть послѣ хорошаго обѣда, для чего по случаю жаркой лѣтней погоды снялъ сапоги и рясу, какъ вдругъ въ дверь его кельи раздался стукъ. Наморщивъ лобъ и сдѣлавъ непріятную гримасу, пріоръ помолчалъ съ минуту, и только послѣ второго стука сказалъ.   — Войдите!   Съ низкимъ, утрированно смиреннымъ поклономъ вошелъ членъ конвента, патеръ Гаудентій.   — Вамъ что нужно, frater?—строго спросилъ его пріоръ.