Минувшого тиждня помістила "Червоная Русь" (ч. 228) розвідку "нашого — як каже редакція — заслуженного исторіографа" на темат о повстаню назви Україна. Займаючись стариною нашої землї, я вже з обовязку відчитати мусїв і розправу згаданого исторіоґрафа — тим більше, що назва України, сягаючи своїм початком глубокої старини (она повстала на многі віки перед Рожд. Христа), дїйстно заслугує з титулу тої старинности своєї на всесторонне наукове розслїдженє.

виголошена на засїданю сойму дня 29 н. ст. жовтня при мотивованю свого внесеня шкільного.    

 

Żyjemy w epoce, w której teatr stał się wielce doniosłym czynnikiem społecznym, co więcej działalność nasza literacka wchodzi w nową fazę i przyrodzonym biegiem rozwija się w kierunku dramatycznym o wiele więcej, aniżeli w bardzo niedawnej przeszłości. Widowiska sceniczne są dziś potrzebą dla inteligencji naszej, a z drugiej strony duch czasu popycha piszących do produkcji dramatycznej nawet wbrew nieprzyjaznym okolicznościom. Pisarze dramatyczni mnożą się niby grzyby po deszczu i mnożyć się będą ku podziwowi i rozpaczy tych, co pragnęliby utrzymać się przy monopolu w owym fachu.

На послїднім засїданю соціяльно-демократичного конґресу в Галї ухвалено на внесенє Лібкнехта всїми голосами против одного святкувати завсїгди день 1 мая яко свято соціялістичне. Там де в той день не можна буде застановити роботи, має ся обходити свято соціялістичне в першу недїлю маєву. Крім того ухвалив ще конґрес отсі резолюції:   1) Конґрес ухвалює завізвати правительство, щоби оно винагородило шкоду зроблену соціялістам в часї, коли обовязував закон антісоціялістичний, а особливо, щоби звернуло им забрані самовільно фонди корпорациї і особисті.  

  У Львові, дня 20 н. ст. жовтня 1890.   Вчера подали ми в повній основі "проґраму руско-україньскої радикальної партiї", — нинї-ж скажемо про неї кілька слів від себе.   Прочитавши сю проґраму, можна сміло приложити до неї нашу пословицю: голосні бубни за горами, а з-близька — звичайні тарабани.  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890, Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. — С. 42—55]  

[Іван Франко. В поті чола. Образки з життя робучого люду. 1890, Накладом Ольги Франко, з друкарні Товариства ім. Шевченка під зарядом К. Беднарського. — С. 22—27]