XXVII.   Сидів пустинник біля свого скиту Серед лісів безмірних та безлюдних І слухав пташок голосів пречудних І вітру в гилю пісню сумовиту.   Аж бач голубка, єго пташка біла, Що вже два дні не знать де пропадала, Ту ж понад ним крильцями стріпотала, І тихо в него на колінах сіла.   Старий погладить хтів йійі руков Тай обімлів: ті крильця сніжнобілі Обризькала червона людска кров.   І зойкнув дід: "Прокляті, зсатанілі

Відповідь А. Пипинови на єго статью "Особая исторія русской литератури".   "Развитіе южнорусской литератури есть только часть цѣлаго обширнаго факта (отдѣльности южнорусской народности), не признать котораго нѣтъ возможности." (А. Пипин, "Исторія славяньских литератур". С.-Петербург, 1879. Том 1. стр. 352.)  

 

 

Півурядова Politische Correspondenz пише: Як нам доносять зі Львова, епізоди політичні, які зайшли підчас тридневних нарад сойму галицкого над буджетом, спровадили в рускім клюбі соймовім вельми важний зворот, котрий, як здаєсь, виплине в поважних наслїдках що-до найблизшого розвою руских сторонництв — в рускім клюбі соймовім повстав роздвій, поясняючій відносини в відрадний спосіб.

вислав на руки посла і предсїдателя руского клюбу соймового, п. Юліяна Романчука, слїдуюче письмо:   До Високоповажаного Посла і Предсїдателя руского клюбу соймового, пана Юліяна Poманчука, і Єго Достойних товаришів.   Високoповажаний Пане Предсїдателю!  

І.   В відповідь послови Антоневичеви.   Коли нинї, з ласкавого призволу світлого князя маршалка, загальна дискусія розпочалась на-ново, то і я записав ся до голосу, щоби відозватись на заміти п. Антоневича, — а спонукала мене до того ся обставина, щоби що-до моєї особи не було нїякого сумнїву. Яко рускій посол, займаючій одно з найважнїйших становищ нашої маґістратури автономічної, не хочу лишити нїякого сумнїву перед краєм, правительством і перед виборцями що-до моєї особи.  

  Вчера розказали ми послїдні подїї в Рускім клюбі соймовім і в галицкім соймі, щоби освідомити наших читателїв найперше о тім, що єсть найважнїйше і найблизше: нинї доповняємо наші вчерашні донесеня розвязанєм попередних подїй, без котрого пізнїйші подїї не будуть ще вповні зрозумілі. А розкажемо знов, так як вчера, на підставі найавтентичнїйших информацій і закомунікованих нам протоколів Руского клюбу.