[Статья надіслана з Самбора.]   Минувшої каденції відбувала ся в Самборі перед трибуналом судьїв присяжних характеристична і дуже цїкава розправа карна против Берка Шпіннера, торговця кіньми і властителя реальности в Журавнї о злочиньство обманьства сповненого ось в якій спосіб:  

Коли б ми в своій публичній праці руководились особистими мотівами, то ми тепер мали би повне право радіти: все, що ми говорили про т. зв. "нову еру" з єi "угодою" сповняєся і майже сповнилось до кінця. І хід виборів у раду державну і хід справ у тій раді показують, що нема в тій ері нічого нового і що самоі угоди майже нема. Самі угодовскі органи, Діло та навіть Правда мусять говорити щось подібне до прямого признаня сего кінця бучно похваленого ними діла.  

Може-б і нїколи одним навіть словом не згадав я про Щавницю, бо ся місцевість заселена майже самими Мазурами, наколи б і нашому не одному чоловікови десь-колись серед горячого лїта не прийшло повандрувати в ті високі замаєні зеленим вінцем леліові гори, щоби підратувати своє здоровлє.

(Історична картина з року 1648-ого.)   I. Повіяв легіт над Днїпром, Пригріло сонїчко весняне, Здула ся филя, і ледяним О скелї вдарила ярмом.

Як звістно, в Кракові в судї карнім велась через 18 днїв тайна розправа в справі Ернеста Брайтера і товаришів, обжалованих о належанє до тайного товариства і приєднуванє до того-ж товариства членів. Обжаловані були: 1) Ернест Брайтер, Вільгельм [Вольф] Фельдман, Франц Новицкій, Гавр. Ґурскій, Людв. Яниковскій, Войт. Шукевич, Игн. Дашиньскій і Роман Баранецкій о провину з §§.285, 286 і 287 а Шукевич ще й з §.293 з к., сповнену тим, що будучи членами тайного соціяльно-демократичного товариства в Кракові в рр.

У Львові дня 7 н. ст. липня 1891.   Потреби Русинів на поли шкільництва представив в радї державній пpи дебатї над буджетом міністерства просвіти посол Барвіньскій в звістній нaшим читателям обширній беїдї, про котру висказуєсь Neue freie Presse, що она поясняла важні питаня "з тверезою предметовостію і спокійним достоїньством" [mit nüchterner Sachlichkeit und ruhiger Würde].  

Исторична студія   I. Нестерова Илірія.  

Упослїдженє руского язика в галицких урядах, лежаче в повнім виключеню єго у внутрішнім урядованю властей, проявлялось доси також і в тім, що вписи табулярні до книг грунтових ефектуувались судами в язицї польскім навіть тогдї, коли само рішенє судове, видане в полагодженю поданя табулярного, виготовлене було в рускім язицї. Власти судові уважали ефектуацію впису в книгах грунтових хибно річею внутрішного урядованя і длятого велїли виготовляти вписи в польскім язицї яко урядовім.