За що, не знаю, називають, Хатину в гаї тихим раєм? Я в хатї мучив ся колись, Мої там сльози пролились, Найперші сльози! Я не знаю Чи є у Бога люте зло, Щоб у тій хатї не жило... Шевченко.    І.  

У Львові дня 27 н. ст. сїчня 1892.  

Дивну прояву обсервуємо в найновійшім часї: москвофіли і радикали, — ті, що в часї истнованя т. зв. солідарности партий робили, що тілько могли, аби солідарність тую розбивати, тепер на всї заставки чим-раз дужче кричать о потребі солідарности і пускають всякі штучні огнї на заслїпленє здорових очей руского загалу. Зі всего видно, що при нинїшній ситуації им невигідно і види на будучність у них що-раз більше помрачують ся... А серед публики рускої попадають ся такі, що фрази і фаєрверки беруть за щирість, за добру монету. Наївні, наївні!  

Міністер справ внутрішних Констан заслужив ся тим, що зломив булянжизм. Головних проводирів сего руху, Булянжера і Рошфора, не стало у Франції, пійшли на заточенє за границю та так там морально підупали, що один з них відобрав собі житє a другій дає про себе знати лиш послїдного рода напастями і клеветами у видавані собою журналї Intransigeant-ї. Кожде число тої ґазети містить спору вязанку клевет на всїх міністрів француских, але найбільше атакуєсь міністра Констанса.

[Письмо з Самбора].   Дня 16 н. ст. сїчня с. р. відбула ся в Самборі перед звичайним трибуналом в справі катастрофи зелїзничої, яка торік лучила ся між Стриєм а Гаями, карна розправа против: 1) Петра Ржонци, пересувача і зворотничого, 2) Теодора Комариньского урядника зелїзницї, 3) Томи Новоритки, машиніста, 4) Станіслава Заморского, заступника будника і 5) Каролини Бобович надзірницї рамп о провину з §. 335 і 337 закона карного сповнену в ось-якій спосіб:  

Як вже коротко ми згадали, реферував пос. д-р ґр. Кавніц дня 8 н. ст. сїчня про петиції товариств жіночих, — тепер же подаємо в цїлости після стеноґрафічних протоколів мотиви, котрими підпирав ґр. Кавніц свій реферат:  

[Намістники у Відни. — Справи рускі. — Рускі посли. — Петиція в справі реформи виборчій.]     Як звичайно около Нового року, так і тепер приїхали намістники знатнїйших кpaїв коронних до Відня, щоби порозуміти ся з міністрами що-до дальшої управи в тих краях. Для Русинів очевидно найважнїйшій був приїзд намістника Галичини, тим більше, що намістник — як се звіcтно було вже кілька тижднїв наперед, — мав конферувати і в руских справах.  

На вічу турчаньскім звернув на себе увагу — побіч економічного реферату о. М. Зубрицкого з Мшанця про справи економічні і реферату о. К. Яворского з Лімни про реформу ординацій виборчих — також реферат голови турчаньскої "Народної Ради" о. Бориса з Хащова про справи руского шкільництва народного, — реферат оброблений совістно і богатий в матеріял.   З реферату того, надісланого нам до ужитку видїлом турчаньскої "Народної Ради", подаємо сегодня понизше один замітний уступ из кривд руских в народнім шкільництві.