Сванте Пеебо розшифрував геном неандертальця та інших доісторичних людей.

Кістка пальця, знайдена в Денисовій печері, належала дочці жінки-неандертальця та чоловіка-денисовця.

  Зараз усім відома традиційна модель «виходу з Африки»: сучасна людина розвинулася в Африці, а потім потрапила на територію Азії і єдиною міграційною хвилею добралася до Австралії приблизно 60 000 років тому. Проте технологічний прогрес в ДНК-дослідженнях та інші технології ідентифікації скам’янілостей, як і посилення міждисциплінарних методів дослідження, дають підстави переглянути цю історію. Найновіші відкриття засвідчують: вже понад 60 000 років тому люди багато разів залишали Африку і вступали в зв'язок з іншими гомініні на території інших регіонів.

 

 

Неандертальці у Європі вимерли близько 40 тисяч років тому, а перед цим впродовж тисячоліть співіснували зі сучасними людьми – неоантропами. Так стверджують автори нового дослідження, що має на меті назвати точну дату зникнення неандертальців. Співіснування двох видів гомінідів полягало в культурній і генетичній взаємодії. Тобто, всупереч думці деяких науковців, прихід Homo sapiens до Європи не призвів до фізичного винищення неандертальців.  

Ще один стародавній геном – ще одна загадка. Аналіз ДНК, взятої з стегнової кістки древньої людини, яка жила 400 тисяч років тому на території Іспанії, виявив неочікуваний зв’язок між праєвропейцями та таємничою «денисівською людиною», що мешкала на території південно-західного Сибіру.

Секвенування геному двох древніх родичів сучасних людей – неандертальця та відомої за вкрай фрагментарними рештками