Загарбницька війна, яка планувалася як легка прогулянка, але перетворилася на справжнє пекло. Масовий опір загарбникам. Засудження агресії західними демократіями. Саме так виглядала розв’язана Радянським Союзом війна в Афганістані.

Розповім про окупацію совєтами в 1939–1941 роках заходу України. Не лише, щоб ми краще знали своє минуле, але головне — щоб розуміли, чого очікувати в сьогоденні.

За задумом Путіна наша земля має стати російською або безлюдною. Українці мають загинути, стати біженцями або депортованими. Або рабами

Найголовнішою стала фраза «Як ти?». Це такий собі пароль. Вона завжди означає «Чи ти живий?» і «Я тебе люблю. Я так сильно тебе люблю!»

Врятувати українців від знищення може лише безкомпромісне збереження і захист незалежної держави. Ми як ніколи єдині, тому переможемо.

Білорусь є частиною так званої «Союзної держави», а по суті — російською колонією. Саме такою безправною колонією Путін хоче бачити Україну

Кадиров дуже хоче зустрітися з Бандерою. Збройні Сили України можуть організувати цю зустріч. Це може навіть бути зустріч на трьох із путіним, такий собі саміт.

Наша свобода стоїть на перешкоді планів Путіна відновити російську імперію неволі. Тому нинішня війна — це війна за незалежність. Народна війна за незалежність.

Мова — наша зброя у війні за українську незалежність. Ми відженемо російську армію за межі України і триматимемо кордони, зокрема мовні. Щоб русскій мір не мав тут жодного шансу

Два франкомовні романи: один – із Квебеку, другий – із Провансу. Обидва оприлюднили 2016 року. Обидва твори написали авторки-жінки, котрі належать до повоєнної генерації. Героями обох романів є українські дівчата, котрі емігрували/втекли/врятувалися з України. Дві книжки, написані «ними» про «нас».