Ми кожен на своїх фронтах намагаємось відчувати землю під ногами і звертаємо свій зір до неба. І не лише для того, аби побачити чи не летить щось знову, а й до Божистого, до тих стихій, частиною яких ми всі є.
Як окупація частини України та кроки до масштабного вторгнення в'яжуться з комінтерном, комунізмом, світовою революцією, "соотєчєствєннікамі русского міра» та іншим божевіллям
Якщо анонси війни в Україні у виконанні західних політиків не припиняться, то ми матимемо додаткові "червоні дні календаря" частіше, ніж трапляються завдання легких тілесних ушкоджень Шуфричу.
«Зоосад революції» Івана Монолатія не для тих, хто полюбляє колискові з їх заспокійливими мелодіями. Це читання для фанів року. І старого, і нового. Для прихильників інтелектуальних аберацій.
На творчість Новаківського треба дивитися через сецесію, ар нуво, через «поєднання» австрійського і польського мистецтва, а також українського колориту із мітологією, народного з архаїчним, експресивного з побутовим.
Колективний Захід еволюціонував від "глибокого занепокоєння" до легкої параної, а українці згадали англійця Лі Чайлда та його "Сподівайся на краще і готуйся до гіршого". Огляд подій тижня
Україна входить і виходить у карантин, її впізнавані громадяни чинять несусвітні дурниці, а близькі та далекі сусіди пророкують проблеми. Все погано, але нічого страшного.
Мені цікавий герой, який, власне кажучи, до останньої сторінки так і не знає, хто він, і не може себе знайти, але робить усе для цього можливе і йде назустріч спокусам.