Звинувачення з боку США у постачанні зброї режиму Асада через українські порти – це лише перші ластівки того шаленого тиску, який чинитимуть на Україну з усіх боків сирійського конфлікту, в який фактично задіяні інтереси геополітичних гравців усього світу.    

Сирійська криза виявила недоліки у зовнішній політиці США і дозволила Москві повернутись на провідні ролі  

Громадянська війна в Сирії досягла «точки кипіння» 21 серпня, коли у Гуті – одному з передмість Дамаска – котрась з воюючих сторін – повстанці або урядові війська – застосували хімічну зброю. Кількість жертв атак серед цивільного населення перевищила 300 чоловік, серед яких багато дітей. Загалом з часу початку бойових дій в Сирії загинуло майже 100.000 людей.  

Поки європейські держави сперечаються про збройне ембарґо щодо Сирії, Башар аль-Асад здобуває перемогу за перемогою. За минулі дні вірне йому військо, розвиваючи наступ, встановило контроль за більшою частиною країни. Це стало сюрпризом для багатьох міжнародних експертів, які пророкували сирійському режиму неминучу й порівняно швидку смерть. А тепер вже повстанський рух перебуває на межі існування. Чому так сталося? В чому помилилися експерти?

Британський археолог Еллері Фрам (Ellery Frahm) з Шеффілдського університету провів історичну паралель між падінням Аккадської імперії більш як 4.000 років тому та громадянською війною в сучасній Сирії. На його думку, археологічні знахідки шумеро-аккадського періоду показують загальні моделі економічної поведінки жителів міст в умовах політичної кризи та колапсу центральної влади.