У статті розглядаються дані в основному лексичного плану, які, на дум­ку автора, дають підстави стверджувати, що українська літературна мова двоваріантна.    

Надіслано нам з провінції цїкавий документ — обіжник верховної власти до всїх урядів адміністраційних і політичних. Безпосередним товчком сего обіжника було мабуть письмо львівского "Народного Дому" до львівскої адміністрації податкової, написане язиком чисто-россійским, а відкинене начальником адміністрації податкової п. Заячківским.

В палатї послів ради державної вне­сли 30 марта с. р. посли ческі і польскі за­питанє до министра справедливости, чи єму відомо, що рїшеня найвисшого суду в спра­вах карних, котрі в инстанціи першій ве­лися в иншім а не нїмецкім язицї, ви­даються лише в язицї нїмецкім ? Интерпе­лянти питаються про-то п. министра, чи він не був-би охотний справу ту полагодити в дусї рівноправности національної і чи не спонукав-би найвисшій суд до того, щоб рїшеня єго враз з поданємь мотивів ви­давалися в тім язицї, в якім переведе­но розправу в инстанціи першій ?