Жий для ідей, працюй крівавим трудом, віддай усе, усе за рідний люд! — ось клич який всегрімко пролунав в вісімдесятих роках, а якого найвизначнішою ісповідницею і проповідницею була Наталія Кобринська.
Ненадійна вістка про смерть визначного польського публіциста поневолі навіває спомини з недавного минулого, пригадує горячу полєміку, яка в 1908 році звелася на сторінках краківської "Krytyk-и" на тему українсько-польських відносин.
Мої сподівання що до вистави "Пісень в лицях" в переважній частині здійснилися. Треба почислити як заслугу теперішній управі театру, що обновила ці співні картини Кропивницького.
