В інавґураційній промові ти заявив, що що тепер «кожен із нас президент». Кожен і всі, а значить, і я також. То побалакаємо собі як двоє президентів, як рівний з рівним
Уявляю собі, як би відреагував Конфуцій, побачивши, що влада зводить урочистий державний ритуал до рівня гідного третьосортної забігайлівки корпоративчика
Сізіф закурює й зачудовано спостерігає, як дурнувата брила, набираючи швидкість, із гуркотом перекидається на виступах. «Чисто тобі держава Україна», – промовляє він сам до себе
Логіка – вона, схоже, сама по собі, а емпатія – сама по собі. І якщо вже комусь пощастило з першою, то зазвичай важко від нього вимагати ще й другої. А тим паче – навпаки.
Неісторичні народи відрізняються від історичних не тим, що історія не завдає їм кривд і страждань, а тим, що жодні кривди й страждання їх нічого не вчать і ніяк не змінюють.
