Відень 13 вересня. Говорять, що именованє Кріґгамера міністром війни є вже порішене. Надійшла сюди нота россійского правительства в справі торговельного договору між Австрією і Россією. Россія ставить нові домаганя, отже переговори розпічнуть ся мабуть на ново. Прага 13 вересня. Віцепрезідентом намістництва має стати ґр. Куденгове. Будапешт 13 вересня. Прімас Вашарій заявив редакторови Pester Lloyd-y, що папа не думає мішатись в внутрішні справи Угорщини. Париж 13 вересня. Помер найбільшій стратеґік Франції ґенерал Мірібель. Він упав з коня і потовк ся дуже нещасливо так, що незабаром послїдувала смерть. Лондон 13 вересня. Революція в Бразилії ширить ся дуже страшно. Войско сконсиґноване, і надїють ся що днини рішучої борби.    

Відень 12 вересня. Цїсар приказав утворити 4 компанії боснійскої піхоти і 4 полкових штабів при босняцко-герцеґовиньскій піхотї. Перманентна комісія для карного кодексу розпічне наради 3 жовтня. Tagblatt доносить, що Анґлія приступила до тридержавного союза. Прага 12 вересня. Торжество обходу роковин оголошеня цїсарского рескрипту з р. 1871, в котрім згадуєсь про коронацію австрійского цїсаря на ческого короля, заборонено в цїлім краю. В Празї сконсиґновано поліцію і войско. Будапешт 12 вересня. До Беленвеш спроваджено дві компанії гонведів, бо Румуни непокоять Мадярів. Париж 12 вересня. Також місто Ліон запросило россійску ескадру в гостину на 24 годин. Берлин 12 вересня. Велике обуренє викликала тутки смерть одного резервіста за для утрати сил на маневрах під Мец. Резервісти зложили на домовину вінок, поліція усунула єго. Резервісти відбули збори і запротестували против томленя вояків. Рим 12 вересня. Кардиналь Ледоховскій представляв папі недобрі наслїдки приязної політики Ватикану супротив Франції.    

Відень 11 вересня. Презідент зелїзниць д-р Билиньскій виїхав до Берлина, щоби оглянути найновійші урядженя на нїмецких зелїзницях. Прага 11 вересня. Молодо-Чехи задумують тепер внести до сойму петиції в справі ческого державного права. Власти заборонили вчера в цїлім краю збори, щоби торжественно віддати честь цїсарскому рескриптови з 1871 року. Білград 11 вересня. Тут зібрав ся синод під проводом митрополита Михаїла, против котрого панує велике огірченє. Радикальні попи ударяють напрасно на митрополита. Єго становище захитане. Париж 11 вересня. Марсильска міска рада вислала до правительства петицію, щоби заснувати сталу стацію зі складом угля для россійскої фльоти. Лондон 11 вересня. В Уекфільд допускають ся страйкуючі робітники таких надужить, що мешканцї боять ся виходити на улицю. Вислано там 600 вояків і 200 поліціянів. Ріо Ді Жанейро 11 вересня. В Бразилії революція; Pio Ґрандо має бути збомбардоване.

Буда-Пешт 9 вересня. Міродайні круги уважають енцикліку папи до угорского епископату вмішанєм папи у внутрішні справи независимого народу. Софія 9 вересня. Князь Фердинанд прибув до Рущука і перебуває карантану на корабли "Крим". Берлин 9 вересня. Говорять, що між Мецом а Сарбурґом в Льотаринґії мають побудуватись нові кріпости. Париж 9 вересня. В часї гостини россійскої фльоти в Бульоцї відограють в парискій опері оперу Глинки "Жизнь за царя". Рада міска в Марсилії заходить ся, щоби россійска фльота заїхала також до марсильскої пристани. Рим 9 вересня. В Реджіо зібрав ся робітничій конґрес соціялістів. Явило ся 300 відпоручників. Лондон 9 вересня. Число страйкуючих робітників виносить 8000 людей. Боять ся забурень.

Страйк мулярів в головнім шпитали. З причини страйку робітників будівляних заперестали роботу також і мулярі заняті реперацією будинку шпитального. Однако заряд шпиталю порадив собі на се, бо постягав недужих мулярів з віддїлу шкірних недуг і казав им робити, платячи им бохонцем хлїба і порцією масла. — Огнї. — Звістна п-на Саломея Крушельницка виїздить сими днями в цїли дальшого виобразованя себе в співі до Медіоляну. — Нещастні пригоди. — Самоубійства. — Безсердечний отець. — Дрібні вісти.

Відень 8 вересня. На бажанє цїсаря прилучить ся нїмецкій амбасадор кн. Райс до монаршої дружини в часї угорских маневрів. Берлин 8 вересня. Говорять, що царевич заручить ся з княжною Сибілею з Гесії. Петербург 8 вересня. Побір рекрута буде відбувати ся від 15 жовтня до 15 падолиста і рекрутуватись будуть в 21 роцї житя. Берно мор. 8 вересня. Намістник Морави одержить тит. барона. Лондон 8 вересня. Ґлєдстон не буде брати участи в роботах парляменту аж до кінця сесії. Провід обійме Гаркур.

Відень 7 вересня. Король румуньскій перебуває тутки в переїздї. Буда-Пешт 7 вересня. В редакції Tribun-и переведено ревізію за антімадярскими рукописями. Прага 7 вересня. За робітничі демонстрації в Кладцї засуджено одного робітника на 9, а чотирох на 6 місяцїв вязницї. Берлин 7 вересня. Тоаст цїсаря Вільгельма в Мец не має цїякого політичного значіня. Бісмарк лежить дуже хорий. Париж 7 вересня. Дня 25 жовтня відбув ся конґрес соціялістів, котрий уложить проґраму роботи для соціяльних послів до парляменту. Лондон 7 вересня. Низша палата ухвалила 103 голосами против 95 обнижити платню урядникам парляменту. Секретар скарбу заявив, що правительство не бере за се одвічальности.

Відень 6 вересня. В нїмецко-ліберальних кругах говорять, що намістник ґр. Бадені призначений на міністра справ внутрішних. Прага 6 вересня. В міскій радї внїс молодо-Чех Найберт, щоби рада обходила торжественно роковини оголошеня цїсарского рескрипту з дня 12 вересня 1871 року. Париж 6 вересня. Склад палати послів такій: 409 републиканцїв, 79 радикалів і соціялістів, 29 монархістів і 64 консерватистів. Після Gaulois россійска фльота буде гостити у Франції від 26 вересня до 5 жовтня.

Буда-Пешт 5 вересня. Говорять, що папа видав до епископату угорского енцикліку, взиваючу до борби против законів, маючих завести цивільні супружества. В енцикліцї говорить ся, що цїсар буде підпирати змаганя епископату. Мец 5 вересня. Цїсар Вільгельм відзначив намістника кн. Гогенльоге ордером Червоного орла а бурмістра Мецу золотим ланцом. Италійскі робітники вручили адресу наслїдникови италійского престола, кн. Неаполю, в котрій жалено ся на ексцеси Французів. Париж 5 вересня. Доси звістний результат 152 виборів тїснїйших. Вибрано 181 републиканцїв, 9 консерватистів а 11 примирених. В Парижи вибрано 5 радикалів, 7 соціялістів, 8 републиканцїв і 1 консерватиста; Фльоке перепав а вибраний Ґоблє.

Відень 2 вересня. Ґенерал Меркль уступає на підставі десятидневної відпустки з керми міністерства війни. Керму обнимає секційний совітник того міністерства Гольд аж до остаточного именованя міністра війни. Берлин 2 вересня. Цїсар не приймив дімісії міністра війни ґенерала Кальтенборна./ Рим 2 вересня. Арештовано 70 анархістів. Забуреня по улицях втихомирились. Париж 2 вересня. Офіціяльно оповіщено, що россійска фльота прибуде до Тульону при кінци вересня. Мадрит 2 вересня. Королева-реґентка заявила кабінетови своє довіріє. В цїлій Испанії спокій. Копенгаґа 2 вересня. Сюди прибув грецкій король.