Відень 1 вересня. Шеф ґенерального штабу ґен. Бек прибув нинї до Галичини і возьме участь в маневрах. До Відня приїхав кн. болгарскій Фердинанд. Буда-Пешт 1 вересня. Цїсар затвердив предложеня угорского правительства в справі заведеня цивільного супружества. Берлин 1 вересна. Передвчера прийшло на зборах до кровавої стрічи між соціялістами і анархістами. Петербург 1 вересня. Войскова интендантура має закупити на рік 1894 подвійну скількість жита, а именно 30 міліонів пудів. Мадрид 1 вересня. Горожаньскій комітет зобовязав ся привернути лад в Сан Себастіян. Жандармерію усунено. Вашінґтон 1 вересня. Сенат розпочав дебати над знесенєм білю Шермана. Сам Шерман доказував в довгій бесїдї потребу знесеня єго білю. Єго бесїда викликала в сенатї велике вражінє.

Відень 31 серпня. Оногди прибув сюди вірменскій католікос Макертіх. На двірци дожидали єго майже 200 Вірмен. На привіт прибули депутації Вірмен з Христіянії, Парижа, Лондону, Одеси, Марсилії і Варни. Нїмецкі ґазети виступають остро против маневрів і сміхом стрічають заборону властей що-до зборів. Надїють ся, що маневри будуть відкликані, бо инакше власти сповнюють неконсеквенцію. Буда-Пешт 31 серпня. В Семигородї повстали румуньскі забуреня за для холєри. Розійшла вість, що цар хоче прийти в поміч цїсареви, однак цїсар відмовив тої помочи. Отже цар жадає 30 голов людей, що померли на холєру і лїкарі хотять єму доставити. Білград 31 серпня. Договор торговельний з Россією уже підписаний. На бажанє Австро-Угорщини буде знов заведений наш портовий примус. Сан Себастіян 31 серпня. Забуреня знов поновились. Палату королевої стереже дві компанії войска. Аґітація ширить ся. Берлин 31 серпня. Вісти про намірену зміну конституції баварским соймом і про оголошенє князя-реґента королем — неправдиві. Лондон 31 серпня. В палатї послів внїс Ґлєдстон трете читанє гомеруля і виголосив при тім довгу бесїду.

Відень 30 серпня. Нїмецкі дневники домагають ся, щоби з огляду на сконстатовану холєру відкликати маневри в послїдній хвили. Говорять, що цїсар не приїде на галицкі маневри. Буда-Пешт 30 серпня. Міністер просвіти візвав в-друге румуньского православного епископа Метіяну, щоби під строгою одвічальностію вдоволив мадярскому язикови в арадскій епархії. Прага 30 серпня. Збори соціялістів, скликані в справі загального голосованя розвязали власти за-для явного зазиву до революції. Берлин 30 серпня. Баварскій сойм має ухвалити зміну основних законів і оголосить князя-реґента королем Баварії. Мадрит 30 серпня. В Сан Себастіян поновили ся вчера забуреня. Кінна поліція привернула лад. Рим 30 серпня. Слідча комісія сконстатувала вину префекта міста і директора поліції в демонстраціях против францускої амбасади.

Bідень 29 серпня. Ґр. Таффе виїхав вчера до Елішав. Градець 29 серпня. Млинарскі челядники грозять страйком. Домагають ся 12 годин роботи і мінімальної платнї 2 зр. 50 кр. денно. Гамбург 29 серпня. Соціялістичний Мецґер засуджений за обиду сенату на 5 місяцїв вязницї. Мадрит 29 серпня. В Сан Себастіян уладжено величезні демонстрації против Саґасти. Войско стрілило і убило 4 демонстрантів, а 30 ранило. Населенє зворушене. Королева-реґентка готовить ся до відїзду до Мадрита. На случай поновленя забурень, в містї буде проклямований стан облоги. Берлин 20 серпня. В Кіль увязнено двох Французів, котрі здіймали рисунки з надбережних кpіпocтeй, а також відрисовували кріпость в Кіль. Неаполь 29 серпня. Страйк візників майже полагоджений. Лондон 29 серпня. Половина рудокопних робітників вернула до роботи.

Bідeнь 28 серпня. Вчера відбула ся в Донавфельд коло Фльорісдорф соціяльно-демократичні збори в справі загального права голосованя. В Брайтензе під Віднем зібрали ся независимі соціялісти і заявили ся против загального права голосованя. Прага 28 серпня. Вчерашної ночи витовчено вікна в редакції Hlas Naroda. Двох ексцендентів увязнено, се суть ческі студенти. Арештовано співробітника Naród-них List-ів Наймана за демонстрації в чacї цїсарских уродин. Білград 28 серпня. Становище міністра фінансів Вуїча досить сильно захитане. Славний аґітатор Узеляч знов видалений з Сербії. Рим 28 серпня. Увязнено 30 анархістів, котрі уоружившись в одній реставрації ножами, xoтїли кинутись на улицю і оголосити революцію. Петербург 28 серпня. Говорять, що в торговельних переговорах австро-россійского договору зайшли якісь трудности, однак надїють ся, що справа полагодить ся добре. Правительство задумує не лиш в середній Азії, але і по важнїйших европейских і американьских міcтax усадовити комерціяльних аґентів.

Відень 26 серпня. Ґр. Таффе відїхав до Ишлю. На передмістю Фаворітень зібрали ся вчера уже менші товпи робітників, котрі розігнала поліція. Буда-Пешт 26 серпня. Щоби скорше перевести орґанізацію загального ополченя в Угорщинї, пpидїлeнo резервових офіцирів до гонведів, щоби научили ся мадярскої команди. Софія 26 серпня. Князь Фердинанд виїхав на похорон кобурґского князя і поручив керму правительства Стамбулови на час своєї неприсутности. Берлин 26 серпня. Россійско-нїмецкі переговори розпочнуть ся в жовтни. Неаполь 26 серпня. Забуреня тревають дальше. Префект видав відозву, котрою повідомлює, що обсадить міcтo войском. Войско займило головні плoщі і улицї. Дотепер увязнено 200 осіб. Лондон 26 серпня. Змова робітників в закопах майже покінчена.

Відень 25 серпня. Міністерство внутрішних дїл розпорядило роздїл політичних урядових округів Радівцї і Сучава на Буковинї, а в Ґурагоморі заснувало нове староство. Прага 25 серпня. Поліція відкрила тутки тайну друкарню анархістичну. Арештовано 18 осіб. Берлин 25 серпня. Тимчасово знесено заборону вивозу пaші з Россії до Нїмеччини. Рим 25 серпня. Францускій кабінет зажадав від италійского амбасадора виказу жертв в Єґ-Морт, котрим Франція признає відшкодованє. Медіолян 25 серпня. Забуреня знов повторились. Робітники і анархісти витовкли вікна в найбогатшій части міста і хотїли силою здобути вязницю. В Неаполи змова візників; з поліцією приходить до кровавих стріч. Місто зворушене. Нансі 25 серпня. Зелїзничі робітники Французи застрайкували і домагають ся віддаленя италійских робітників. Одеса 25 серпня. Австрійскі аґенти закуповують збіже в подільскій ґубернії, бо говорять, що Австрія висилає своє збіже до Нїмеччини.

Відень 24 серпня. Предметом нарад міністрів були елементарні шкоди і катастрофи в коронних краях Австрії. Прага 24 серпня. В ночи з вторника на середу замалювали невислїджені справники австрійскі орли на почтових скринках. Медіолян 24 серпня. Розрухи соціялістично-анархістичні знов поновились. 60 осіб ранених, 30 увязнених. Рим 24 серпня. Вчера арештовано тутки 12 анархістів. Поліція патролює по улицях. Фрідріхсроде 24 серпня. Князь единьбургскій вступив вчера на престол під именем Альфреда. Капенгаґа 24 серпня. Царска пара приїде сюди завтра. З Петербурга прибуло богато тайної поліції, щоби стерегти царя. Лондон 24 серпня. Конференція рудокопних робітників ухвалила вернути назад до роботи, єсли заробок не буде зредукований.

Відень 23 серпня. Перед фабрикою Ваґенмана прийшло до поважних ексцесів робітничих, так що поліція мycїлa виступити з оружєм, при чім ранено кілька осіб. Будапешт 23 серпня. Міністерство узнало дві громади в комітатї саболчскім, Кишварда і Домбрад, за місцевocти заражені холєрою. Рим 23 серпня. Міністер справ заграничних Брін велїв амбасадорови италійскому в Парижи заявити францускому правительству, що италійске правительство в виду засуспендованя мера в Еґ-Морт і в нaдїї, що францускі суди безсторонно покарають виновних, уважає цїлу подїю за покінчену. Париж 23 серпня. Звістний результат 520 виборів; вибрано 309 републиканцїв, 14 союзних, 44 консервативних, виборів доповняючих відбудесь 143. Републиканцї зискали 46 мандатів, а не втратили нї одного.

Bідeнь 22 серпня. Сими днями появить ся цїcapcкe розпорядженє, на ocнoві котрого одержать нaвіщені пoвінeю в Гaличинї знатну підмогу. Цїcap вибирає ся таки на маневри до Галичини, бо нема небезпечности з холєрою. Холєра проявила ся лише спорадично. Білград 22 серпня. Скупштина приймила в другім читаню проєкт закона о орґанізації митових урядів. Берлин 22 серпня. В політичних кругах обговорюють поважно италійско-францускій конфлікт. Говорять, що в Римі стане на чолї правительства Кріспі. Париж 22 серпня. Вибори відбули ся спокійно. Монархісти, булянжисти, бонапартисти і антісеміти побиті при виборах. Републикане здобули 312 мандатів, а соціялісти тілько 30. Тїснїйших виборів буде ще 115. Петербург 22 серпня. Царска пара відїxaлa уже до Копенгаґи. Рим 22 серпня. Після урядового справозданя число убитих в Єґ-Морт виносить 7 осіб, з того 6 Италійцїв і 1 Француз. В шпитали находить ся 29 осіб, між ними 7 Французів.