Відень 7 жовтня. Постійна комісія для кодексу карного ухвалила вчера на внесенє пoc. Пининьского, що суд може заборонити дневникам подавати справозданє з карних розправ, котрі тревают довше, як один день. Справозданє можна подавати по скінченю розправи. Прага 7 жовтня. Заряджено карне слїдство против 300 участників в торжестві оголошеня цїсарского рескрипту о обиду маєстату. Берлин 7 жовтня. Рух виборчій в Прусах дуже оживлений. Антісеміти ставляють своїх кандидатів. Альвардт сидить уже в вязници. Консерватисти заявили ся за віроисповідною школою. Vorwаrts накликує соціял-демократів ставити таких кандидатів, котрі боролись би в соймі за загальним правом голосованя. Рим 7 жовтня. Цїсар Франц Іосиф велїв висказати папі свій жаль, що не прийшло до порозуміня в справі цивільного супружества на Угорщинї. Яко конституційний король не може опирати ся волї народу. Мадрид 7 жовтня. Виновника атентату Паляса розстріляно. Лондон 7 жовтня. Бомбардованє Pio Жанейра треває безнастанно від двох днїв.

Відень 6 жовтня. Низшоавстрійска палата адвокатів заявила ся на загальних зборах против замкненого числа в адвокатурі і рішила скликати віче делєґатів всїх адвокатских палат в Австрії. Перше читанє предложень о завішеню конституції в Чехії наступить имовірно 12 жовтня. Сеї сесії парляментарної предложить правительство відповідний проєкт в справі реформи податку від пива. Буда-Пешт 6 жовтня. Ліберальний клюб рішив поставити кандидатом на віцепрезідента Перчеля, на місце помершого Бокроша. Берлин 6 жовтня. Стан здоровля Бісмарка погіршив ся значно. Надїють ся катастрофи. Париж 6 жовтня. Пaнї Адам уладила вчера колєкту на дарунки для Россіян, однако зібрала всего 120 франків. Петербург 6 жовтня. З нинїшним днем заведено о 15% знижену тарифу зелїзничу для посилок призначених до Австрії.

Відень 4 жовтня. Сконфісковано тутки кілька дневників за передрук молодо-Ческого маніфесту. Прага 5 жовтня. Munch. Allg. Ztg. хвалить австро-угорску армію і помічує, що нїмецкі гостї не мало навчили ся. Париж 4 жовтня. В Нансі буде виходити незадовго молодо-ческа ґазета в язицї францускім. Садова 5 жовтня. Дня 5-го жовтня відслонено памятник капітана артилєрії Ґребена, котрий в р. 1866 поляг з цїлою своєю батерією. Лондон 5 жовтня. Властителї законів висказали свій жаль, що стрейкуючі робітники не хотїли пристати на услівя. Брукселя 5 жовтня. Дня 12 жовтня збирає ся тутки міжнародний розємний суд.

Відень 4 жовтня. З увільненєм від служби одержав Лєбль титул барона. Буда-Пешт 4 жовтня. Magyar Hirlap подає сензаційну вість о судьбі церковно-політичних предложень угорского правительства, Унґер, голосний правник, котрому мав передати цїсар сей проєкт до оцїнки, заявив, що під взглядом духа пробиваючого ся з того проєкту, праця дуже нужденна, а під взглядом кодифікаційним фальшива. Прага 4 жовтня. Маніфест молодо-Чехів розіслано в 200.000 примірниках. Поліція сконфіскувала єго. Софія 4 жовтня. Вість про непорозумінє Стамбулова з князем не правдиві. Становище Стамбулова зовсїм не захитане. Париж 4 жовтня. Презідент Карно затвердив уложену проґраму на приєм россійскои ескадри в Тульонї. Мадрид 4 жовтня. Сильний віддїл Маврів напав на испаньскі кріпости в околици Мелілі. Вісїм испаньских жовнїрів згинуло, 33 ранених. Испанія зажадає сатісфакції від Марока. Лондон 4 жовтня. Повстанцї хотять знов бомбардувати Pio Жанейро. Репрезентанти заграничних держав запротестували против того і загрозили, що перешкодять силою.

Відень 3 жовтня. В недїлю відбули ся збори робітниць під проводом панни Дворжак. Участниць було майже 2000. Збори приймили резолюцію в тім напрямі, що змаганя за заведенєм загального права голосованя будуть підпирати як найревнїйше. В Вінернайштад розвязав правительственний комісар збори соціяльних демократів. Знатна часть нїмецкої лївицї ухвалила голосувати за виїмковим станом Праги. Комісія для карного закона зібрала ся першій раз вчера рано. Буда-Пешт 3 жовтня. Смерть віцепрезідента Бокроша була чистим випадом. Самоубійство виключене. Прага 3 жовтня. В редакцій Naród-них List-ів і в мешканю д-ра Ґреґра відбула ся вчера поліційна ревізія. Берлин 3 жовтня. Вчера радили россійскі і нїмецкі відпоручники в справі россійско-нїмецкого торговельного договору. Париж 3 жовтня. Предложений Францією договір з Сіямом затвердив король. Буенос-Айрес 3 жовтня. Місто Розаріо попалось у руки правительственних войск. Провідники повстанцїв дістали ся до неволї.    

Відень 2 жовтня. Після вістей, в сегорічнім буджетї має бути 1½ міліоновий фонд на запомоги для урядників. Міністер скарбу вискаже мабуть свої погляди на квестію полїпшеня матеріяльного бутя урядників. Заміна пятилїтних додатків на трилїтні стріне рішучу опозицію. Буда-Пешт 2 жовтня. Фракція Ествеша розбила ся. Більшість тої фракції ухвалила утворити осібний клюб під назвою "независиме сторонництво" і вибрала Оттона Германа провідником. В палатї послів заявив Векерлє на интерпеляцію Польоніого, що коли-б проєкт закона о цивільнім супружестві не міг прийти в найблизшій будучности на порядок дневний, він подасть ся до димісії. Ліберальний віцепрезідент палати Бокрош упав з вікна другого поверха і забив ся. Говорять, що умисно. Софія 2 жовтня. Між Стамбуловом а княгинею Климентиною прийшло до непорозуміня, за-для чого упадок Стамбулова неминучій. Париж 2 жовтня. Два францускі кораблї воєнні віддадуть свою пошану цареви в Копенгазї. Рим 2 жовтня. З північної Италії доносять о виливі рік. Між декотрими містами комунікація перервана. Лондон 2 жовтня. Говорять, що Франція хоче відступити Россії один остров в сіямскім проливі.    

Відень 30 вересня. На першім засїданю палати послів буде внесена петиція правительственних урядників заосмотрена 21.346 підписами. В тій петиції домагають ся урядники заведеня службової прагматики, признаня 6-тиждневої відпустки в роцї, системізації платнї, знесеня кавції службової і т. д. Прага 30 вересня. Зредаґований пос. Герольдом маніфест молодо-Чехів появить ся завтра. Поліція хоче перепинити тому. Число увязнених доходить 100. Трієст 30 вересня. Турецка ескадра відвідає австрійскі і италійскі пристани. Париж 30 вересня. В департаментї Па де Калє стрейкує 42.000 робітників. Петербург 30 вересня. Россійске міністерство скарбу рішило в деяких австро-угорских торговицях установити комісіонарів для продажи россійского збіжа. Лондон 30 вересня. Бразілійскі повстанцї здобули місто Санта Катаріна.

Відень 29 вересня. В кількох дїльницях замазано цїсарскі орли на почтових скриночках болотом. По увязненю анархістів найдено на Леопольдштад літоґрафовані брошури в ческім язицї з написом "Пімста кличе". Буда-Пешт 29 вересня. З Відня мало прибути сюди 16 анархістів, однак их не арештовано. Берлин 29 вересня. Цїсар Вільгельм в поворотї з Швеції відвідає царя в Фреденсборзї. Париж 29 вересня. Рада міністрів ухвалила, щоби Карно не їхав до Тульону, лиш щоби дожидав Россіян в Парижи. Також потвердила проґраму офіціяльного приєму. Рим 29 вересня. Король приймив дімісію міністра фінансів Санта Марія і именував єго наслїдником сенатора Арно.

Посол Юліян Романчук не буде міг сеї суботи перед своїми виборцями в Калуши. — Рускій комітет підняв ся будови павільону руских товариств. Згоджено ся на те, що павільон руских товариств буде мати вид хати гуцульскої і подїлений буде на чотири віддїли. — Торжество Воздвиженя Ч. Хреста в святоюрскій катедрі. — 50-лїтний ювілей писательскої дїяльности крилошанина о. Петрушевича. — Роботи около віддїлу етноґрафічного на загальній виставі краєвій. — Соціялістична пропаґанда на Поділю. — Огнї. — Відмова санкцій. — Загадочне убійство. — В видїлї краєвім. — Богомільний хід на колїнах.

Відень 28 вересня. Цїсар Вільгельм надав архикн. Альбрехтови титул пруского Фельдцайґмайстра. Прага 28. вересня. Вчерашне засїданє міскої ради було дуже бурливе. Бурмістр Шольц висказав свій жаль за для стану облоги. Молодо-Чех Шторх жадав вислати петицію до ради державної, щоби не потверджала виїмкового стану Праги. Підлипний закидав старо-Чехам, що они жебрали у намістника стану облоги, Бжезновскій назвав Шольца поліціянтом, а Шольц відповів, що обжалує єго перед судом. Буда-Пешт 28 вересня. Презідент міністрів Векерлє предложив вчера на першім засїданю палати послів буджет, котрий виказує 11.688 зр. надвишки. Церковно-політична реформа прийде під наради аж в жовтни. Ходять вісти про крізу кабінету. Париж 28 вересня. Вість, що царь приймав в Фреденсборзї ґрафа Парижа, викликала пригноблююче вражінє в републиканьских кругах. Лізбона 28 вересня. Мелльо начальник бразілійских повстанцїв задумує оголосити кн. Августа саско-кобурґского цїсарем Бразілії. Рим 28 вересня. Россія пояснила тридержавному союзови, що гостина россійскої ескадри в Тульонї єсть лише ревізитою за гостину в Кронштадтї.