Відень 19 жовтня. Антісеміти віденьскої міскої Ради задумують поставити внесенє о зміну ординації на основі загального голосованя. Таренто 19 жовтня. Италійскі адмірали відвідали команданта анґлійскої ескадри Сеймура, котрий ревізитував их на покладї корабля "Италія". В містї рух, Анґлійцїв витають дуже симпатично. Депутація робітників дарувала Сеймурови прегарний альбом. Париж 19 жовтня. Презідент муніципальної ради одержав від бурмістра з Білграду депешу з заявою, що Серби підносять оклик в честь приязни обох народів. Ню Йорк 19 жовтня. В часї бомбардованя Pio Жанейра правительственні войска понесли великі страти. Богато будинків розвалено.

Відень 18 жовтня. Правительственний проєкт реформи виборчої і проєкти послів прийдуть під наради палати послів на засїданю в пятницю. Прага 18 жовтня. Студенти університету устроїли проф. Масарикови демонстрацію в часї викладів. Париж 18 жовтня. Повитанє Россіян в Парижи було величаве, а овації доходили до крайности. Карно виголосив промову політичну, котра зазначувала миролюбність Франції і Россії. Адмірала Авеляна именував Карно великим офіциром лєґії почетної.

Прага 17 жовтня. Новий екзекутивний комітет молодо-Чехів відбув перше засїданє, щоби приготовити евентуальні нові вибори до палати послів. В засадї рішено, щоби всї теперішні посли зголосили свої кандидатури. Париж 17 жовтня. Прибув тутки инкоґніто архикн. Фердинанд д' Есте, однак на жаданє Австрії вертає до Відня. За для приїзду россійских гостей місто прибране в хоругви. Рим 17 жовтня. Анґлійска ескадра приплила до Таренту і тут повитали єї дуже щиро представителї правительства. Пільзно 17 жовтня. На зборах соціялістів з північної Чехії ухвалено оголосити загальний стрейк, коли би парлямент відкинув нову реформу виборчу. Тульон 17 жовтня. Россійскі офіцири відїхали вчера до Парижа. Сан Мартіно 17 жовтня. Відслонено тутки памятник Віктора Емануїла в память борби в р. 1859. В Ґенуї відслонено памятник Ґарібальдого в присутности Кріспіого.

Відень 16 жовтня. Оногди отворено тутки семинарію для рабінів, до котрої вписало ся на 30 слухателїв, 15 з Галичини. Для галицких кандидатів запровадять на жаданє д-ра Бика, викладовий язик польскій. Говорять, що правительство розвяже парлямент, хоч би і одно правительственне предложенє упало при голосованю. В Кльостернайбурзї на народних зборах заявив ся Кронаветтер за правительственною реформою. Так само Пернерсторфер в Корнайбурзї. Градець 16 жовтня. Кількатисячні збори приймали резолюцію за правительственним виборчим проєктом. Білград 16 жовтня. Презідент кабінету Докич безнадїйно хорий. Зажадав дімісії. Париж 16 жовтня. Вісти про гостину анґлійскої фльоти в Франції стають имовірними. Говорять, що вел. князї Сергій і Володимир прибудуть до Парижа в часї гостини россійскої ескадри. Тульон 16 жовтня. Карно вислав телєґраму до царя Александра, а цар відповів телєґрафічно. Лондон 16 жовтня. Правительство буде посередничити в стрейку, коли би сего домагали ся робітники або властителї закопів.

Буда-Пешт 14 жовтня. В угорскім парляментї прийшло вчера до авантури в часї интерпеляції оппозиції: чому правительство не брало участи в торжестві відкритя памятника гонведів в Будї. Векерлє полємізував з Апонієм. Ухвалено полагодити справу на тайнім засїданю. Рим 14 жовтня. В Сицилії застрейкувало 50.000 сїльских робітників. Збройні банди селян снують ся по краю і грозять опором на случай арештовань. Правительство вислало войско. Мадрит 14 жовтня. На бажанє испаньского правительства Анґлія заборонила довозити зброю до Ґібральтару, щоби она не попала в руки ворохобників. Тульон 14 жовтня. Россійска ескадра прибула вчера до Тульону. Першій Авелен закликав: "Нехай живе Франція!". Публика поводись ся досить байдужно. Ріо Жанейро 14 жовтня. Надїють ся, що цїла армія перейде на сторону ворохобників.

Відень 13 жовтня. Комісія буджетова рішила вставити до прелімінаря видатків осібну позицію на покритє різницї між вставленою до прелімінаря буджету на р. 1894 вартостію золотих монет а фактичним ажіом золота. Буда-Пешт 13 жовтня. Оногди розпочала ся в соймі дебата над петиціями в справі відповіди цїсаря в Ґінс. Референт домагав ся перейти над ними до порядку дневного, натомість пос. Уґрон заявив, що правительство в наслїдок королївских бесїд допустило ся нарушеня угорскої конституції. Прага 13 жовтня. Перед виїмковим судом відбув ся процес редактора забороненої ґазети Pokrokove Listy Ан. Веселого о забуренє публичного ладу і обиду маєстату. Редактора засуджено на 10 місяцїв тяжкої вязницї, заостреної постом. Париж 13 жовтня. Бурмістр міста Тульону видав відозву до мешканцїв, в котрій просить здержати ся від всїх провокацій в часї гостини россійскої ескадри. Відозва кінчить ся: Нехай живе Россія! Нехай живе Франція! Нехай живе Република! Копенгаґа 13 жовтня. В часї тульоньского торжества цар відвідає в тутешній пристани воєнні кораблї францускі.

Відень 12 жовтня. Загально говорять, що проєкт виборчої реформи виготовив міністер д-р Штайнбах разом з ґр. Таффим, перебуваючи в Налжові. Буджетова комісія ухвалила вчера по полудни не приманювати при сегорічних буджетових дебатах скороченої методи. Мец 12 жовтня. Цїсар Вільгельм именував наслїдника италійского престола офіциром a la suitе при 145 полку піхоти, котрого полку шефом именував ся сам в час маневрів в Альзації і Льотаринґії. Дублін 23 жовтня. В роковини смерти Парнеля відбула ся тутки велика маніфестація. На єго могилї зложено богато вінцїв. Рим 12 жовтня. Поліція заборонила на антіклєрикальний конґрес в палатї положеній коло Ватикану. В Сиракузї напало населенє за-для введеня нових податків на ратуш і знищило цїле урядженє. Буенос-Айрес 12 жовтня. Повстанцї граблять і убивають мешканцїв в провінції Сантафе. Нїмецкій консуль візвав о поміч власти бразілійскі. Ню-Йорк 12 жовтня Адмірал Мелльо запевнив маніфестом, що на случай побіди не знесе републиканьскої форми.

Відень 11 жовтня. Frmdbl. думає, що осїнна сесія парляментарна буде дуже бурлива, але не зготовить крізи кабінету. Буда-Пешт 11 жовтня. Вісти, мов би між короною, правительством і церквою прийшло до компромісу в церковно-політичних спірних питанях поки що неоправдані. Білград 10 жовтня. Трибунал касаційний увільнив всїх ліберальних префектів від обжалованя о надужитя при виборах. Рим 11 жовтня. Говорять, що і австрійска ескадра відвідає италійскі порти. Лондон 11 жовтня. Адмірал Мелльо прирік не острілювати Pio Жанейра.

Відень 10 жовтня. Montagsrevue подає проґраму роботи осїнної сесії державної ради. По залагодженю виїмкового стану Праги і трутнівского закона прийдуть справи фінансові і економічні. Вчера відбуло ся тутки 16 робітничих згромаджень в справі загального права голосованя. Відповідні резолюції будуть предложені презідії палати послів. Єсли би палата не згодила ся на домаганя робітників, они рішили оголосити ґенеральний стрейк. Австрійскій корабель відїхав до Бразілії, щоби боронити австрійских підданих. Білград 10 жовтня. Говорять, що мов то за-для недуги має уступити презідент кабінету Докич, а єго місце займе Пасич. Брукселя 10 жовтня. В Гастір напало 500 соціялістів разом з бурмістром на місцевий костел знищили всї образи, а натомість розвісили червону хорухов. Букарешт 10 жовтня. Незадовго розпічнуть ся трактатові переговори з Австрією. Лондон 10 жовтня. Вчера знов почали острілювати Pio Жанейро.    

Відень 9 жовтня. Підкомітет податкової комісії ухвалив в справі особистого доходового податку, щоби оподаткованих подїлити на три кляси після податкового тягару. Кожда кляса має вибирати одного члена до податкової комісії. Грецкій король пробуває тутки з родиною.   Прага 9 жовтня. Вчера відбули ся в Пільзнї збори молодо-ческих послів і мужів довіря з Чехії і Морави, щоби рішити про дальшу тактику.