Будапешт 26 липня. Тутешні дневники доносять, що десятьох лїсних ґрафа (мабуть ґр. Замойского — Ред.) напали коло Яворини на шалаш кн. Гогенльогого і збурили єго. Угорске міністерство внутрішних дїл одержало уже справозданє о цїлій справі. Прага 26 липня. Кажуть, що на місце намістника Лєбля буде именований один член консервативної шляхти котрий уміє по чески. Ся номінація була-б сукцесом для клюбу Гогенварта. Софія 26 липня. Відносини між Россією а Болгарією заострили ся длятого, що спільник Паніци капітан Чевдаров принятий до россійскої армії. Загреб 26 липня. Вчера розпочав ся страйк мyляpів, майже 600 робітників не робить. Монахія 26 липня. Сербскій король cтpінe ся в половинї серпня з своїм вітцем в Райхенгаль. Берлин 26 липня. Концесії для Поляків мають обмежитись лиш до подаваня науки реліґії в ріднім язицї.

Відень 25 липня. В комісії промисловій переслухувано експертів з Галичини, а именно відпоручників з Кракова. Будапешт 25 липня. Наслїдником міністра Бавера має стати міністер гонведів Феєрварій. Берлин 25 липня. Заперечують, мов би правительство робило які кроки в справі заведеня науки язика польского в школах народних в Познанщинї. Париж 25 липня. Війна Франції з Сіямом неминуча. Посол францускій відкликаний з Банґкок, а правительство француске пoвідoмилo держави, що приступає до бльокади пристаней сіямских. Лондон 25 липня. Times доносить, що Россія жадала недавно від Сіяму відступленя острова Салянґи на стацію для россійских кopaблїв.

Відень 24 липня. Збори, скликані на вчера партією независимих соціялістів, розвязала поліція, бо могло прийти до бійки з соціял-демократами. Прага 24 липня. На зборах робітників ухвалено резолюції за безпосередним загальним голосованєм. Германштад 24 липня. Д-р Батю отворив віче Румунів. Представив кривди, які зазнають Румуни в Угорщинї. Париж 24 липня. Вибори до парляменту розписано на 20 серпня. — Сіям приняв француске ультіматум і пpиpік увзгляднити бажаня Франції.

Відень 22 липня. Міністер війни Бавер дізнав вчера подвійного атаку апоплєксії. Стан здоровля дуже небезпечний і грозить катастрофою. Міністерь находить ся в станї непритомнім. Медіолян 22 липня. В Италії появила ся в кількох місцях холєра. Берлин 22 липня. В тутешній амбаcaдї сіямскій уважають війну Сіяму з Францією неминучою. Войскові власти увязнили девятьох резервістів за соціялістичну пропаґанду. Софія 22 липня. В Тирнові розпочав ся уже процес против митрополита Климентія за-для підбурюваня людности против князя і правительства і за обиду князя. Париж 22 липня. Дневники доносять, що Сіямцї перервали телєґрафічні дроти, що лучили престольне міcтo Банґкок з Сайґоном. Лондон 22 липня. Палата послів приймила кілька дальших параґрафів білю о caмoyпpaві Ирляндії, аж до §.35 включно.

Bідeнь 21 липня. Від кількох днїв говорять тутки про кабінетну крізу, а ся віcть навіть відбила ся ехом в заграничних ґазетах. Особливо добре поинформована "Kreuz-Zeitung" трактує серіо про уступленє міністрів Штайнбаха і ґр. Фалькенгайма. Прага 21 липня. В торговельній палатї поставлено внесенє, щоби переписуватись з міністерством виключно в язицї ческім. Ухвалу над тим внесенєм відрочено. Білград 21 липня. Ліберальні міністри будуть мабуть увязнені, однак треба, щоби скупштина згодилась на се. Имовіpно Рібарач дістанесь найскорше до арешту. Берлин 21 липня. Найблизша пора отвореня нїмецкого парляменту припаде в половинї падолиста. Париж 21 липня. Після урядових відомостей удїлено сіямскому правительству 48-годинний речинець до відповіди на ultimatum поставлене правительством француским. Лондон 21 липня. Анґлійскі ґазети остерігають француских мужів державних, щоби они не ставили більших жадань над ті, які може допустити політика Анґлії.

Відень 20 липня. Стан засївів в Австрії після справозданя з 12 липня заповідаєсь дуже лихо. Буда-Пешт 20 липня. Обі фракції Кошутового сторонництва ухвалили сполучитись назад. Берно мор. 20 липня. Дня 24 липня відбудуть ся великі збори, за дозволом властей, в справі заведеня загального права голосованя. Білград 20 липня. Скупштина ухвалила 102 голосами акт обжалованя против ліберального міністерства і вибрала в цїли довершеня ухвали комісію з 12 членів. Париж 20 липня. Ultimatum француского правительства до Сіяму жадає 3 міліони відшкодованя. Петербург 20 липня. Россійска праса добачує в торговельнім договорі з Австро-Угорщиною запоруку удержаня европейского мира.

Відень 18 липня. Півурядова Montagsrevue доносить, що рада державна буде скликана в половинї вересня і длятого правительство дуже пильно виготовляє буджет на слїдуючій рік. Кажуть, що той буджетовий прелімінар викаже надвижку доходів. Міністер судівництва закомунікував тутешньому висшому судови краєвому, що особи карані войсковими судами можуть одержати місця при цивільних судах без дозволу цїсаря, з виїмкою осіб войсково караних за такі переступства, за котрі засуджує загальний кодекс карний, єсли войскова кара була сполучена з деґрадацією. Білград 18 липня. Процес против ліберального міністерства зворушує населенє. Вчера закінчив Рібарач свою оборону в скупштинї, однак д-р Веснич не відступив від обжалованя. Париж 18 липня. Француске правительство поручило своєму представителеви в Сіямі запротестувати против стрілів на кораблї францускі. Лондон 18 липня. Конфлікт сіямскій грозить поважним напруженєм між Францією а Анґлією. В палатї послів відчитано деклярацію правительства, що Анґлія зарядила всї войскові средства для охорони анґлійских интересів в Сіямі супротив Франції.

Відень 17 липня. Заборона вивозу паші для худоби має бути оголошена нинї в урядових дневниках. Берлин 17 липня. Предложеня войскові перейшли більшостію 16 голосів. Цїсар явив ся лично в будинку парляменту, щоби бути наочним cвідкoм голосованя і діскусії. Сторонництво соціялістичне ухвалило вислати на конґрес соціялістів до Ціриха Бебля, Лібкнехта і Зінґера. Bічe нїмeцкиx соціялістів назначено на день 22 жовтня до Кольонії. Париж 17 липня. Конґрес робітничих синдикатів pішив зарядити загальний страйк від 1 жовтня с. р. Медіолян 17 липня. Середуча Италія залита водою. Фльоренція, именно низша часть міcтa просто у вoдї. Богато людей мало-що не втратило житя. Шкоди великаньскі. Новий-Йорк 17 липня. На пoклaдї корабля "Redsea" задержано 749 еміґрантів, між ними 594 Россіян, і они мусять так довго лишитись, доки товариство парової плавби не зложить 10.000 долярів кавції, що еміґранти не будуть тягаром держави.

Буда-Пешт 15 липня. В послїднім часї не лучив ся нї один случай занедужаня на холєру. Прага 15 липня. Рада міска ухвалила віддати соціялістам ратушеву салю на наради в справі загального голосованя. Білгpaд 15 липня. Скупштина рішила затягнути позичку 18 міліонів долярів на войскові видатки. Инсбрук 15 липня. Вчера отворено сойм тирольскій. Лондон 15 липня. Палата послів приймила §.9. білю гомеруля, натомість відкинула §.10. Параґрафи від 11 до 17 відрочено, а принято §.18 до 26. Париж 15 липня. Народне торжество відбуло ся зовсїм спокійно. Лише прихоплено кількох анархістів, що лїпили підбурюючі плякати.

У Відни відбули ся в недїлю збори робітників в справі загального голоcoваня. — В суботу відбули ся в Празї збори ческої шляхти. — Катастрофа від грому. З Трієсту доносять. — Страшний переполох і много калїцтва в наслїдок того наробило ся недавно в костелї св. Стефана у Відни. — Дальші вісти про катастрофу в Пилї.