Я вже сумую за цим парадом усміхнених і оптимістичних облич кандидатів, що стрункими рядами вирушили в депутати, аби покращити ̶с̶в̶о̶є̶ наше майбутнє.
Місцеві вибори здаються огиднішими й бруднішими за центральні. Бо місцевих кандидатів ми краще знаємо, тому їхній цинізм і нахабність обіцянок особливо гидкі.
Вчора кожен мав такий День Незалежності, на який заслуговує. Хтось – марш із захисниками України, а хтось розвлєкався шльопками від напівголих пєвіц ротом.
У мене є дві новини: хороша й погана. Хороша: в Україні не буде другої хвилі коронавірусу. А погана – в нас ще не закінчилася перша. І, судячи з усього, так і не закінчиться.
Ая-Софія переживе і нас, і Ердогана, і цю нову хвилю імперської ісламізації, і, я впевнений, перетворення знову в музей, а потім і в християнський храм
