Андрій ЛЮБКА

  Коли хтось із Заходу вперше приїздить в Україну, то переважно позитивно дивується: мовляв, я думав, що у вас тут все значно гірше. А люди виглядають нормально, машини вулицями їздять крутіші, ніж у Брюсселі, ресторани також цілком пристойні. Незрозуміло, як країна із таким сміховинним ВВП може так непогано жити. Словом, не Африка і не латиноамериканські фавели.  
23.03.15 | |
Патріотизм починається з моменту, коли людина бере патик й починає длубати кам’янистий ґрунт, коли залізає в старі скрині, коли з цікавістю оглядає сусідній будинок чи покинуту фабрику.    
16.03.15 | |
  У всі часи знаходилися охочі використати мистецтво з пропаґандистською метою. Чи бодай обмежити його вузькими ідеологічними рамками. Друга світові війна, яку в контексті тоталітарної ідеології часто порівнюють з нинішньою російсько-європейською кризою, також не була винятком.  
26.02.15 | |
Апетит, що штовхає Путіна не зупинятися в Україні, може зіграти з ним злий жарт, як у випадку Мілошевича й Республіки Сербської. Або й ні, як у ситуації Пілсудського з Серединною Литвою. Tertium non datur.    
17.02.15 | |
  Автор усвідомлює неуникну маніпулятивність деяких висловлених нижче тез, але пришвидшені процеси зміни суспільних вподобань надають щедру можливість для аналізу й – можливо, дещо поспішних, але від того не менш цікавих – висновків.  
02.02.15 | |
  Мені й досі важко зжитися з думкою, що ми відстаємо від цивілізованого світу на 50-70 років. Воно ніби здається, що свідомість наша цілком модерна, сучасна, що молоді українці думають так само, як французи чи американці, але реальність завжди псує і нищить такі ілюзії. Хоча, може, у головах у нас не така вже й архаїка, натомість простір навколо нас справді анахронічний. На жаль, між тим, що в голові, й тим, що навколо нас, таки доводиться ставити знак взаємної залежності.  
19.01.15 | |
  Наші міста настільки брудні й потворні, що щоразу радієш, коли їх засипає білим снігом. Наше життя таке важке й безпросвітне, що перший сніг завжди радує душу.   Скільки себе пам’ятаю, завжди нарікав на наш клімат. Мовляв, занадто холодно, вогко й темно. Тому й кухня така – суцільні капуста з картоплею й жирне м’ясо. У таку погоду й із такою їжею людина не може бути щасливою.  
02.01.15 | |
  Ні, все ще не так погано. Польща й поляки залишаються найвідданішими друзями України. Але втома зростає. Якщо не хочемо втратити друга – діяти треба вже.  
11.12.14 | |
  Минулого тижня я з виступом їздив у Червоноград – шахтарське містечко на півночі Львівщини. Всі попереджали й співчували: їдеш на Донбас Галичини. Там справді невесело. Але там я знайшов справжню Європу.      
  U nediľu, 9 lystopada - do Dńa ukrajinśkoji movy ta pysemnosti - u Ľvovi vidbulaśa dyskusija intelektualiv "Ukrajinśka mova latynkoju: tak, ni, možlyvo?". Šče do svoho počatku cej zaxid vyklykav dosyť burxlyvu reakciju, jaka perevažno zvodylaśa do tverdženńa, ščo podibni temy rosijśka propahanda vykorystaje jak čerhovu nahodu naľakaty Sxid Ukrajiny iniciatyvamy Zaxodu. Dozvoľu sobi vyslovyty kiľka dumok iz ćoho pryvodu.  
10.11.14 | |