«Батьками не народжуються, ними стають». Історія святого Йосифа, покликаного стати для Ісуса «тінню на землі Небесного Батька»

«Що чувати, Ману?»: невідомо ще, яку роль в майбутньому Європи, світу судилось зіграти цьому амбітному, впертому, але водночас легкому на підйом і простому у ставленні до життя поколінню постміленіалів.

  Світанки не бувають сонними, особливо літні чи весняні. Вони свіжі, вони тихо очікують нас зі сну. Пан-Бог з-за горизонту викотить сонце, а у верховітті дерев дивовижно і гармонійно звучатиме пташиний хор.   А далі… А далі люди просто з ночі перейдуть у день.   Лунатимуть сигнали машин, повні автобуси розвезуть трудящих по місцях, де вони зароблять хліб насущний, віддаючи при цьому свою енергію і час.  

  Минув рік, як його не стало, і саме напередодні дня св. Василя Великого хочеться згадати одного з нащадків із славного роду Головацьких, який був схожий на свого святого покровителя усім, окрім бороди. Смиренністю, мудрістю, прагненнями істинного християнина. Йдеться про отця Василя Головацького, постать якого недостатньо відома, але врізалась у пам'ять усім, хто його знав достатньо близько.