Юрій Винничук

Минуле

Наше Різдво

Юрій Винничук

У мої дитячі роки Різдво було сповненим невимовного чару, а приготування до нього тривали цілий тиждень.

06.01.21 | | Минуле

Дискурси

Повії і ми, порядні люди

Юрій Винничук

В часи своєї молодості я не раз чув таку думку, що повія може бути ідеальною жінкою. І були приклади, що хтось женився з повією і щасливо з нею жив.

05.01.21 | | Дискурси

Дискурси

Несамовиті оргії давнього Львова

Юрій Винничук

Львів'янки мусили протискатися між дамульками: «Ади-во, як ся франца вибрала! Накрутила куркоцьонґів, напацькала варґи і думає, жи ліпша!»

23.12.20 | | Дискурси

Дискурси

Спогад про дні похмурі

Юрій Винничук

Минулої весни він промчав попри мене на Академічній, не зауваживши мене. Хто ж знав, що це востаннє...

16.12.20 | | Дискурси

Дискурси

Ти у мене другий

Юрій Винничук

Ця львівська традиція такої відповіді досі не перервалася, бо і мені доводилося чути саме такі слова...

09.12.20 | | Дискурси

Дискурси

Білі плями «чорної п'ятниці»

Юрій Винничук

Наші «чорні п’ятниці» – жалюгідна пародія на те, що відбувається на Заході. Совкова традиція намахувати нікуди не поділася і ще довго не викоріниться.

02.12.20 | | Дискурси

Дискурси