образки з житя робучого люду написав Іван Франко. Львів 1890   О краю мій рідний, недолев зігнутий Запастись би радше тобі, як колиб Така Твоя доля по вік мала бути! (Гадки на межи "Із галицких образків").  

В половині падолиста 1890 р. прийіхав у Львів театр руский під зарядом д. Н. Біберовича, щоби відповідно до умови з товариством "Руска Бесіда" дати також в тім році кільканацять представлень на львівскій сцені. За ввесь той час від 15-ого падолиста до 18-oгo грудня м. р. велів поставити д. Біберович вісімнацять драм: в тих 13 орігінальних, 5 перекладних: 1) Свояки, ком. Балуцкого, перев. Олесніцкого; 2) Він не заздрісний, ком. Ельтца, перев. Лучаківского К.; 3) Дівчина з чужини, ком. Шентана, перев. Е. Олесніцкого; 4) Мікадо Жільберта пер. Ол—ого; 5) Донька Фабриція Вільбранда, пер Ол—ого.

І.   Теоретичні основи для новоі радікальноі партіі, які в наших очах доспівають поміж молодіжю, іменно єі енергічнійшою та живійшою частиною, не виходили зразу зовсім поза рамки так названоі "народовскоі" чи там "украінофільскоі" партіі. Правда, що прінціпи тоті здобували собі молоді люде західно-европейскою наукою та чужим, найпаче російским письменством, то значить, обрадувалися далеко не на думках галицких народовців, та все ж таки належали вони до народовскоі партіі, до неі причіплялися і для неі працювали.