Львів

"Тобі, Рідна Земле, наша любов і наш труд"...   З приводу сорока літ праці Краєвого Господарського Т-ва "Сільський Господар" у Львові.   Під вражінням ювилею в 40-ліття нашого Краєвого Господарського Товариства "Сільський Господар" у Львові нагадались мені давні часи нашого відродження і тому хочу дещо передати з тих часів про відношення нашого духовенства до господарських справ нашого народу в краю.  
06.04.39 | Львів |
З самого заголовку можна легко виміркувати, про яку це Мельпомену йде. Ясно, що про українську. Чи не найбільше недоживлену, а проте найбільше витривалу і роботящу з усіх Мельпомен світа. Скитається вона з кута в кут, по чужих хатах провінції переважно, а у Львові постійно.  
02.04.39 | Львів |
Пастирський лист Митрополита Шептицького у звязку з останніми подіями.  
25.03.39 | Львів |
З приводу смерти святою отця.   Й. Е. Митрополит Шептицький видав з датою 12-го ц. м. Пастирський Лист з приводу смерти папи Пія ХІ.   Пастирський Лист — дуже обширний, бо займає 7 сторінок друку формату 8-ки. У Пастирському Листі подано широкий огляд діяльности і заслуг покійного папи, зокрема його заслуги для справи зєдинення Церков. Широко насвітлена справа лятеранських пактів і Католицької Акції.  
19.02.39 | Львів |
Може й ніхто не повірить, що в цьому році нашому славному композиторові шістьдесятиліття. Його бадьора постать, енерґійні рухи і жива діяльність заперечували б таку цифру, якби вона як дата народин не сиділа вже в енцикльопедії та історії музики.   В житті культурних народів принявся цього століття гарний звичай використовувати деякі факти життя заслужених діячів для пригадки їх важности та заслуг. Рік 1938 був для нашого національного життя роком пошанування праці Василя Барвінського, рік 1939 може бути ювилейним для Станислава Людкевича.  
29.01.39 | Львів |
Коминяр приносить щастя. Здавна вірять у те люди загалом, а коминярі зокрема, бо перші ловлять себе за ґудзик, коли побачать коминяра і тішаться з такої стрічі, а другі видають калєндарці коли приходить новий рік і ходять по хатах з побажаннями. Навіть колєктури льотерії додають до щасливих чисел усміхненого сажотруса на комині, яку ви можете мати — коли купите льос.  
19.01.39 | Львів |
Видним знаком недалеких зимових свят обох обрядів у Львові були від давніх-давніх літ ярмарочні будки з дешевими медівничками, "николайками" і прикрасами на ялинку, що їх уже з кінцем листопада ставляють на Ринку напроти Народньої Торговлі. Поява тих перших будок була для нас малих, "шкрабів" із вселюдної школи великою втіхою, бо вони саме вводили нас в більш, ніж шеститижневий період найкращих казок і мрій дитячих років.
07.01.39 | Львів |
    Читали в книзі зір, що вродиться Дитя, Якому цілий світ постелиться до ніг; Що на привіт Йому янголи прилетять І сніп огня над Ним припинить з дива біг.     І йшли та вірили, що зайдуть у терем, Що ввесь тонутиме у сяйві золота, І там під гомін сурм зустрінуться з царем, Якому не лячні й пекельні ворота.     І диво див — зоря, що йшла поперед них, Прошила темну ніч, як вогняна стріла. І над колибою на крилах вітряних Понісся дивний спів і поклик янгола:  
07.01.39 | Львів |
Кожний нарід, кожний гурт, кожна людина має свої інтереси і на те нема ради. Як то свого часу мовили старі люди: "Кожна Тереса має свої інтереси". Тому мені зовсім не дивно, що польська преса має інакші інтереси, як українська і — навпаки. Зате дуже мені дивно, що польська преса дивується цьому. Це вже траплялося нераз, але ніколи так сильно, так виразисто, як при справі Карпатської України. Маленька гірська країна зо Карпатами дістала територіяльну автономію. Заселена вона українцями (чи як п. Роїк зі "Слова Передового" каже: русинами.
09.12.38 | Львів |
Останній paз пишу фейлетон на старий лад. Який той лад був то був, але був час до нього звикнути, пізнати, пристосуватися. Я писав і тільки було жури, щоб так якось крутити, аби на другий день не появилася на цьому місці біла пляма. Колиж і появилася, то тільки й було прикрости, що кисла міна дирекції видавництва і недобрий погляд головного редактора.  
27.11.38 | Львів |