...поводимося з Богом, як із прирученою твариною, перенісши своє неглибоке людське розуміння речей і суті на того, через кого все сталося, вважаючи, що все тримається на взаємній користі.

Не знаю, чи це добре, чи погано, але переважна більшість навіть на десять років молодших від мене людей вже взагалі нічого не тямить у всій цій брехні СССР

Дивна річ, як гнобленим і приниженим може бути потрібно пригнобити когось упослідженішого. Всі ці нещасні українці дійсно вважають, що вже хто-хто, а цигани існують для того, щоби пересвідчуватися у своїй вищості.

Сутністю фіранок є те, що, знаходячись на межі просторів, вони одночасно належать обом просторам. То, чим хочемо прикритися одним боком, виставляємо на показ іншим

Впродовж останніх років усі поляки бачили, що відбувається в Україні. І бачили усіх тих українців, які опинялися в Польщі. Якщо ми не маємо ілюзій стосовно наших політиків, бандитів,  бізнесменів, то що вже говорити про поляків

Найважливішим показником колективного щастя є вміння набуватися. Навіть найліпша праця – робота над собою – частково втрачає свої принади, якщо про це нема як розказати.

Вважаючи свій шанс втраченим, я – як багато хто – вирішив надолужити на своїх дітях. Зі старшими вдалося частково. Тепер є нагода попрацювати на новому рівні. Дитині вже рік, і вишкіл обіцяє бути довгим

...а ще одною ознакою військових є те, що вони знаходять найпростіші виходи із найскладніших ситуацій. Навіть тоді, коли це виводить на ще складніший рівень.

Коли патос вичерпався через нову банальність, з'явилося щось, що притаманне тільки людині – іронія, сміх, насмішка, передовсім над собою, але і над обставинами, над плином історії. Те, що називають мудрістю

Живучи у закритому середовищі, обов'язково потрібно заносити туди щось стороннє. Хоча би розповіді про прочитані на самоті книжки. Тільки так формується повносправний вихід у світ у замкнутій провінції.