Чи існує ще в якійсь країні подібний парадокс – щоб в одного етносу було дві мови? Бо в українців, окрім літературної мови, існує ще мова кіно, радіо й телебачення.

Якщо уважно аналізувати недавні виступи Путіна, то яскраво видно, що старечий маразм там уже прогресує. Він часто плете абсолютні нісенітниці, тасуючи датами й плутаючи події.

«Ай лайк Пу Сунлін, Лі Бо, Ду Фу, Лао Ше, Чжунь-Цзи, Мен-Цзи і Гань Бао. Енд ай вері лайк "Любощі Веньженя"», – і показав їм на пальцях, як це робиться.

Навіть такого обережного й кастрованого мовного закону, який набув недавно чинності, можна й далі не дотримуватися – і нічого за це нікому не буде.

...а тому рівень української літературної мови просто жахливий як у книжках, так і в дубльованих фільмах

Нічого стабільного, нічого спланованого. Я писав до шухляди. Шухляди були переповнені. Я втрачав рештки оптимізму, і мене охоплювала зневіра.

Якогось дня ти нагло усвідомлюєш собі, що людей, які тобі по-справжньому дорогі, лишилася маленька жмінька...

Депресія тепер визначається як хвороба. Вона часто невидима, людина виглядає цілком щасливою, а потім набирає в кишені плаща каміння і кидається в річку.

На сцені з’являються актори та читають уривки семи творів. Хоча ні, не читають, а показують міні-вистави. Шанобливе ставлення та любов до літератури робить цю подію такою урочистою, нагадуючи, що на першому плані завжди має бути слово.

Українська поліція на окупованій німцями території. Але ж яка вона українська, якщо вся влада була в руках німців?