Все почалося у Тернополі... ні, не так: все почалося ще на Львівському Вокзалі. Цьогорічний фестиваль "Гамселить", який відбувається вже втретє, розпочався із позапланової акції проекту ХАТНЬОГОГРАННЯ, з пре-паті в електричці Львів-Тернопіль. Всі, хто їхав на фестиваль зі Львова, починали гамселити вже у вагоні електропоїзда. Ідея такої музичної шокової терапії полягала в промоції електронної музики; другий мотив – веселіше проїхати майже тригодинну дорогу.  

«Там така рубка... Якийсь чудак читає поезію, а музика гамселить страшенно...», – підслуховую репліку під дверима БункерМузу в Тернополі і посміхаюся в душі, бо ж знаю, що то ще не гамселить: по справжньому гамселити буде лише 9 травня, а то так, лише аперитивчик, прелюдія, чи, як його назвали організатори – «Пре_Фест». Не знаю, хто їм там, у Тернополі, придумує назви, але та людина – молодець. «Пінцет», «БункерМуз» і, врешті, «Пре_Фест» – коротко, влучно, зрозуміло.

Тригодинна електричкова подорож із всіма цими циганами, з їхніми тихими нашіптуваннями і «Хай Вам Бог помагає!», бабусями в різнобарвних хустках, які вже давно втратили всі прояви своєї канадськості, дідусями в потовчених нерівним асфальтом чорноземних черевиках, добродушними провідницями, чиї пальці пахнуть свіжолузаними «сємками» і швидковикуреними цигарками на пероні, провідниками в заношених синіх, наче океанські глибини мундирах, що, свінгуючи клацанням касових апаратів, так вдало, хоч і самі того не відаючи, акомпонують електричному ритмові електричок...