Сергій ПРОСКУРНЯ

Людина – це те, який ландшафт вона бачить. І перш за все, культурний. Людина – це те, що вона дозволяє собі бачити і на що вона заплющує очі
Що є українською культурою, а що нею не є? Що зі створеного в Україні, чи вихідцями з неї, чи з натхненного нею можемо вважати своїм, пишатися ним, а що маємо залишити сусідам? Ці питання завжди були драматичними, а в умовах українсько-російського збройного конфлікту стали просто пекучими. Сергій Проскурня, ініціатор і режисер недавнього резонансного виступу оркестру «Народжені вільними», пересвідчився у цьому в Києві, а тепер має таку нагоду і в галицькій столиці. Арбітрами, вважає він, можуть стати тіні велетнів минулого.  
14.09.16 | Україна |
З Сергієм Проскурнею ми зустрілися в Мистецькому Арсеналі, де проходить виставка «Шевченкоманія». Він пропонує оглянути експозицію, і наперед попереджає, що розмову будемо писати дорогою до резиденції кардинала Любомира Гузара, за Києвом. Як виявилося, Сергій продовжує знімати сюжети для проекту «Наш Шевченко».   Це 365 сюжетів, 365 різних за віком, освітою, професією людей, які вголос читають вірші Тараса. І наступний герой його фільму – блаженніший Любомир.