Вперше на світових екранах українці говорять українською, а герої у заданих умовах історичних координат, де набирають силу дві великі імперії, не забувають назву країни у складі Республік.

Діти завжди народжуються мрійниками. Щасливі – залишаються ними навіть у в осінньому смерканні, бо не втрачають здатності розфарбовувати буденність мріями. Льюїс Керролл теж був мрійником.

Абстрактні числові конструкції його композицій (симетрія кристалів, спів птахів, застиглий час, квантитативна метрика) засвідчували не стільки новаторську позицію композитора-авангардиста, скільки прагнення мистця виявити в музиці трансцендентні закони божественного порядку.

Глядач перебуває у безкінечному live, напружуючи слух та зір, стежачи за рухами та мовою акторів. Ти наче увесь час намагаєшся вловити сенс твору Керрола, але як тільки, здається, схоплюєш – одразу втрачаєш. І так до безкінечності.

П’яті роковини розстрілу захисників Майдану актуалізують мистецтво революції у численних репродукціях на сучасних фотовиставках та кадрах кінодокументалістики. Дощі й сніги не змивають із міських мурів вірші війни та трафаретні портрети героїв. Ми пам’ятаємо не тільки їхні усміхнені обличчя. Ми пам’ятаємо, за що вони поклали життя. Ми пам’ятаємо.

Незабаром на сцені Львівської опери відбудеться прем’єра «Лоенґріна» Ріхарда Ваґнера – і це перше звернення театру до музики композитора за останні 30 років, хоча Львів має унікальні традиції виконання музики Ваґнера, а перша постановка «Лоенґріна» відбулася тут ще за життя композитора!

Любив усі свої вистави, був готовий їх безконечно удосконалювати, а від акторів вимагав віртуозного володіння текстом та ідеального ставлення до ляльки.

Відчуй ритм довкілля. Резонуй. Знайди точку опори. Наважся довіритися. Дай тілу свободу, а душі – політ. Рухайся, імпровізуй, твори, мрій. Танцюй у гармонії із світом, випромінюй щастя і передавай цю емоцію іншим.