В Харкова є потенціал бути не лише містом з таксі біля вокзалу з написами: «граница» та велетенською консервою радянської атмосфери. Є люди, які хочуть і можуть інше.

Не мріяла бути театрознавцем, але щоби підтримати чоловіка, активно увійшла в київське театральне життя та почала працювати в журналі «Український театр». Хоча про театр вони ніколи з Сергієм Данченком не розмовляли.

У Львові 2021 року планують влаштувати фестиваль опер Ваґнера, а до постановки тетралогії «Перстень Нібелунга» хочуть залучити інші театри України.

Якщо при читанні роману й виникає відчуття плакативності, то причина цьому – композиція і спосіб бачення; це – картинність кіномистецтва доби, коли жив і писав Стайнбек.

Історія всередині п'єси просто є, і для кожного вона значитиме щось кардинально інше.  Це саме той театр, якого в нас досить мало – театр, який вчить мислити самостійно.

«Світ це чудова місцина          щоб у ньому народитися якщо вам не йдеться про щастя...» Нині сто років живому класику Лоренсу Ферлінґетті

Ваґнер розвінчав класичні технології маніпулювання із застосуванням сумніву, коли той не є інструментом пізнання у пошуку істини, а деструктивним впливом з метою узалежнення.

Означити себе можна лише відштовхуючись і відмежовуючись від когось.