Знову бачу картини, які нагадують мені про давно минуле. Руїни, уламки на вулицях, танки й матері з їхніми маленькими дітьми. Я бачу сьогодні на обличчях цих молодих жінок таку ж сміливість, як на обличчях жінок тоді, в останні дні Другої світової війни.

Сценічна версія біографії Героя України Василя Сліпака — смілива інтерпретація монодрами Неди Неждани про уявну наречену воїна із позивним «Міф», котрий прочитується невипадковим і багатозначним символом, що передбачає різнорівневе трактування історії його життя і смерті.

Ними стали Ірина Вікирчак за збірку віршів «Альгометрія», Олег Коцарев за збірку віршів «Вміст чоловічої кишені» та Галина Крук за книжку оповідань «Хто завгодно, тільки не я».

Перо Віри Вовк неспинне було до останніх днів, коли напружено стежила за російсько-українською війною. Так постала поетична збірка “Героїка”, видрукувана вже  по її смерті

Імена лавреатів взнаємо 3 січня 2023 року.

У кінці року час думати про підсумки. Чи не щороку ми кажемо собі, що цей рік зовсім інший, тому й підсумки не такі, як завжди, але цьогоріч вони геть інші.

Темрява на концерті вже не дивувала і не лякала, натомість дала змогу глибше зануритись у потік музичної енергії. Мистецтво в часи кризи може підтримати тих, хто цього потребує.

Лекції обходяться без презентацій на екрані, зустрічі не транслюються в фб, а музичні інструменти – о чудо! – можуть звучати навіть у темряві! Такий вимушений ad fontes, виявляється доволі екологічний і модний. Чи це не є новий етап у творенні культури?