І знов приходить ся нам відозватись до Вас, молоді товариші. Вправді більш звичай, чим справдішна потреба каже нам так робити, та мимо того всякі відозви та поклики мають ту добру сторону, що нагадують нам неодно, про що бисьмо були забули, що ворушать в нас гадки, а навіть пруть нераз прямо до діла.
Попращавшись з мурами ґімназияльними, входите в сьвіт універзитетскій, повний свободи, кидаєтесь в вир житя суспільного, починаєте самостійними бути в думках, словах і ділах. — Щоби же знати, як себе понести, кудою ступити, щоби посеред навалу новостей вміти заховати рівновагу духа, потреба доконче помічноі руки, потреба нам доконче поради чиєісь; а хтож ліпше те розуміє та знає з досьвіду, як не той, хто недавно що сам переходив те саме. Тут одже товариство академічне сповняє перший обовязок супроти свого члена — стаєсь опорою для него при вступі у сьвіт. — Но не тілько в початках, але і в часі цілих студий потребує чоловік поради в неоднім, чує конечність виміни гадок, чує внутрішню потребу випочинку і розвеселеня в крузі товаришів. І тут стає в пригоді товариство академічне — і оно сповняє свій другий обовязок. У нас нема меценатів, котрі би в своіх сальонах згромаджували молодіж, где-б она пізнавала себе взаімно, вела дискусиі на ріжні теми та від часу до часу тамже розвеселялась. Місце сальонів заступають в нас товариства академічні. В них молодіж стикаючись з собою стирає ся в своіх поглядах чи то в приватних розмовах, чи в більш публичних дискусиях; через що з одноі сторони є примушена до ясного висказуваня своіх гадок і до льоґічного бороненя тихже, з другоі же сторони упадає у неодного доґматичність поглядів, коли пізнасть, що не тілько він оден сяк чи інак гадає, що суд єго в неодній справі є мильний, що погляди людскі на сьвіт не суть сталі, незмінні. Так одже товариство академічне стає ся школою, в котрій молодий чоловік вчить ся через порівнанє оціняти вартість свою для суспільности, вчить ся критично відносити до думок власних і чужих. — Дальше сповняє товариство свій третий обовязок тим, що приучує членів до веденя справ громадяньских, заправляє до точного і совістного сповнюваня обовязків горожаньских, бож они позістають під безнастанним доглядом товаришів своіх. — Четвертий же найважнійший обовязок сповняють у нас Русинів товариства той, що громадять в собі ту нечисленну молодіж нашу, що вправляють в ній почутє єдности і солідарности, що підготовляють для свого народу діячів суспільних.
То суть дійстні користи з товариств і кружків молодіжи — тож кождий вступаючий в університет повинен уважати за свій обовязок народний, вписатись до товариства академічного; повинностию же родичів єсть не тілько жадати від своіх синів, щоби пильнували науки і іспити складали, але також, щоби належали до товариства академічного руского і брали в нім чинну участь.
Всякі балаканя, що товариства наші упадають, що все розвязують ся, то знов завязують ся, що не мають порядних бібліотек, бо що ліпші книжки зчасом пропадають, що фондів більших не годні в той спосіб призбирати — вправді опирають ся по части на дійстности, однак не мають стійности тому: що вартість такого товариства лежить не в скількости книжок, шаф, часописей та гроша — але в концентраціи молодіжи — в ідеалах, які она плекає — в засадах, якими переймаєсь — в праци, до якоі себе взаімно заохочує та підготовляє. Впрочім члени товариства академічного з кождим роком ся зміняють, одні приходять, другі відходять, тож трудно вимагати якогось ідеального заряду товариства, особенно, що то не товариство просьвітне або економічне, котрого сила лежала би в капіталах та в старинности фірми, але сила котрого лежить в членах яко таких; тож не диво, що они маючи іншу ціль на оці, не дуже то зважають на сю чи іншу фірму, лише ґрупують ся після засад в ріжних центрах — то лучать ся, то розділяють ся — згідно з струєю житя, з котрого пливуть. Тому ніхто не має права говорити про якийсь упадок в розвитку житя молодіжи і ширити в той спосіб апатию, бо глибше вгляненє в суть річи показує зовсім противне. — Другим арґументом против товариств академічних руских ще менше стійним є обава перед якимись впливами: впливи суть, але власне завдяки тимже вартість ix для нас є велика; бо чи ліпше, що они зроблять одиницю користною для свого народу, чи що ділаючи на вні руских товариств зроблять з тоі одиниці ворога власноі народности? а без виливів чоловік не мислимий; а може найліпше відокремити ся від всяких впливів, замкнути очи і не бачити струй, що перепливають посеред живоі суспільности, жити особистим щастєм — певно, що найліпше, але втогді не має ся права жадати якоі небудь охорони власноі від суспільности, она бо буде вважати такого члена лише за дармойіда — непотріба, котрого буде старати ся викинути з поміж себе, позаяк одиниця тим і для того жиє, що жиє для загалу, позаяк щастє одиниці лежить в щастю других — такий закон у вселенній.
Тож приходіть до нас, товариші, не зважаючи на жадні упередженя, кождого приймаєм в круг наш з неложною радостию. Нашим ідеалом великий народ руско-украіньский від Сяну по Дон, незалежний економічно, сильний просьвітою і культурою своєю, кріпкий почутєм єдности та братньоі рівпости, на рівни стоячий з іншими народами Европи. Хто щиро і з любовію бажає в який-небудь спосіб працювати для того народу — той наш товариш.
Прийшовши, найдете дві до три шафи книжок, кільканайцять часописей на столі, кілька десяток членів тай більш нічого. — Бібліотека наша зросла сего року з 400 на 500 чисел: містить в собі кромі майже всіх книжок руских також много інших, як діла Goethe-ого, Sсhiller-а, Spencer-a, Windellband-а історію фільозофіі, лєксикон Маєра, підручники до всіх трех іспитів правничих (Windscheid, Siegel, Rittner, Till, Biliński, Głąbiński, збірники законів і інші); дальше сего року закуплено: Boas-a Podręcznik zoologii, Соболевского Лекціи по исторіи русскаго язика, Галахова Исторія русской словесности, Krzуwick-ого Ludy, Ćhmielowsk-oгo Zаrys najnowszej literatury polskiej, Франка Іван Вишеньский, Партицкого Старинна істория Галичини; дальше одержалисьмо в дарі: всі діла проф. Грушевского, а за єго старанєм, за що на сім місци складаєм Єму щиросердечну подяку, діла проф. Владимірского — Буданова з Кiєвa, що відносять ся до історії права руского — як також виданя кійівскоі археоґрафічноі комісиі, як Архив юго-западной Россіи (15 томів), Лѣтопись Величка, Самовидця, Сборник матеріялов для исторической монографіи Кіева, План Кіева і т. д. — То для информациі.
А тепер ще одно: дивним ся видасть може неодному, що в хвили, коли сполученє з "Академічним Брацтвом" є в ходу, оголошуємо відозву — се зовсім ясно, сполученє ще не довершене, товариство ще істнує, тож сповняє своі обовязки супроти членів і загалу.
Хтоб бажав яких небудь інформаций, зводить віднестись на адресу товариства: ринок ч. 10 (дім "Просьвіти").
З веселим умом, з щирим серцем, з охотою до праці, з вірою в будучність спішіть до нас!
У Львові 18 н. ст. серпня 1895.
За Виділ академічного товариства "Ватра":
Ярослав Грушкевич, голова. — Остап Весоловский писар.
Дѣло
23.08.1895