◦ ◦ ◦ ◦

 

 

Український Клюб в Празі. В Празі відбулися загальні збори тов. "Український Клюб". Уділено абсолюторію уступаючому виділови та вибрано новий, в якого склад увійшли: Д-р Ст. Смаль-Стоцький (як голова), Ір. Робанківська, Ів. Гладишовська, Ів. Птиця, Лаврів, В. Якубовський, д-р Домбчевський; заступниками виділ. вибрані: Іп. Бочковський, проф. Симощук, дир. Велигорський. В ревізійну комісію входять: полк. А. Мельник, от. Хв. Рожанковський, проф. Ол. Кущак.

Нова управа вирішила заложити окреме чесько-українське товариство в ціли навязання тісніщих взаємин з чеським громадянством.

 

З недолі Холмщини. В червні 1919. р. гром. с. Сілця холмського повіту, подали шкіл. інспек. в Холмі просьбу о дозвіл на відкриття української школи в селі. Відповіди нема й досі. Польська початкова школа в селі істнує мимо того, що в ній несповна десяток дітий, а сотні українських дітий марнує час без школи. В селі Сверже холмського повіту опечатано церкву. Церковний килим "зареквірував" п. сержант для свого помешкання. — "Наше Життя".

 

Без сорому. Інтеліґентні "патріоти", Українці, учителі(ки), солотвинського округа, богородчанського повіта (їх імена подамо при найблизшій нагоді) виставляють квіти на свої побори в польській мові, не відомо чи забуваючи на закон рівноправности обох мов, який все таки ще досі обовязує, чи може в сподіванню одержання за те якогось спеціяльного додатку до поборів за безсоромність... С.

 

Смерть полковника Мишковського. Минулої середи виїхав з Проскурова евакуаційний поїзд, в якому був польський комісар Волині і подільського фронту Мінкевич та полковник українського війська Мишковський. По дорозі задержали поїзд большевики. Їдучі поїздом почали тікати; одні в напрямі Чорного Острова, другі на Проскурів. З большевицьких рук згинув полк. Мишковський а комісар Мінкевич дістався мабуть до неволі.

 

Сердечности. Підчас походу учасників плєбісцитового віча дня 7. ц. м. в ул. Новосенаторській у Варшаві уладили маніфестанти перед "Римським готелем", де мешкає українська місія, велику маніфестацію. З балькону помешкання місії промовив український поручник Корчинський повідомляючи, що коли Польща і Україна підуть разом, то ніяка сила не зможе їх побороти. Сучасна боротьба ведеться о істнування Польщі і України; вона мусить скінчитися побідою. Коли секретар місії Буткевич підніс оклик: "Хай живе непобідима Річпосполита польська!" маніфестанти відгукнули: "Хай живе независима Україна!".

 

"Перший сміливий крок М.С.О. в обороні батьківщини". "Dziennik Ludowy" з дня 12. ц. м. пише: "Іще не прогомонів заклик начальника держави до народу в справі добровільних зголошень, а вже львівська М.S.О. поставила перший не стільки сміливий, скільки безличний крок, який стверджує, що не добро Польщі має ця інституція на оці, але власне. З певного жерела довідуємося що М.S.О. III. ділянки, вислала до Варшави свого секційного в ціли позискання для М.S.О.-вців приділу тютюну і харчів. За приступленням до М.S.О. аґітують голосячи, що кождий новозатягнений дістане безплатно військовий однострій. Знова секція на ул. Театинській аґітує обіцянкою нових черевиків".

 

Громадська думка

15.07.1920

До теми