◦ ◦ ◦ ◦

Конференція в Бульонь.

Ліон (Радіо). Про наради конференції в Бульонь, видано такий урядовий комунікат: Конференція радила над турецьким питанням і задержала дальше усталену дату 26. червня яко речинець відповіди Туреччини на мирові услівя. Конференція апробувала також військові зарядження, на котрі згодилися марш. Фош і Вільсон, а котрі мають бути відповідю на положення, яке повстало в околиці Царгороду і морських проливів.

Ухвалено відтак запросити до Спа і делєґатів грецьких, портуґальських, румунських, чехословацьких, югославянських і польських в ціли нарад з аліянтами у справах, в котрих ці держави безпосередно заінтересовані, а котрі будуть обговорювати на конференції.

Марш. Фош і Вільсон акцептували текст ноти коаліційних держав до Німеччини у справі розоруження Німеччини, знищення воєнного матеріялу і зменшення в якнайкоротшому часі війська до числа приписаного версальським договором, котрі то постанови або зовсім не були виконані або лише в части виконані.

Німеччина направить шкоди заподіяні підводними лодками.

Ліон. (Радіо). У звязи з допущенням німецького делєґата Віселя на міжнародню морську конференцію доносять, що правительство дало йому повновласть заявити слідуюче: Німеччина жалує цих численних жертв спричинених війною підводними лодками, яку німецьке правительство розпочало змушене конечністю оборони проти бльокади. Не підносячи найменшого протесту щодо цего, годиться Німеччина згідно з додатком уступу 224 мирового договору направити всі шкоди, заподіяні поморською війною коаліційним і заприязним державам та їх горожанам.

Розоруження Німеччини.

Ліон. Радіо. В справі розоруження Німеччини пише "Пті Журналь": Всі спільники є сильно рішені зробити на Німеччину якнайбільшу пресію в справі розоруження. Погляди марш. Фоша і Вільсона апробовано в цілости. Жадання Німеччини о побільшення армії до 200 тисяч люда відкинено. Знищення німецького воєнного матеріялу а головно гармат мається прискорити.

Реферат марш. Фоша констатує, що досі знищено 15.000 гармат, цебто 700—800 на тиждень. Мається ще знищити дальших 15.000. Щоби це прискорити, мається якнайскорше до берлінського правительства вислати ноту зредаґовану марш. Фошем. Нота міститиме також постанови конференції амбасадорів у справі нових поліційних сил, на котрі позволено Німеччині. Регулярні війська ніяк не можуть переступити скількости установлені мировим договором.

Льойд Джордж в справі признання совітського правительства.

Париж. Радіо. Часописи доносять, що на конф. в Бульонь Л. Джордж домагався визнання сов. правительства.

Конференція з Бульонь.

Авас доносить, що на конференцій в Бульоні, на якій були представники Анґлії, Італії, Франції, Бельґії і Японії ухвалено таку проґраму праці: 1) Відшкодовання Німеччини, 2) розоруження Німеччини, 3) справа Сходу і 4) російська справа.

Повстання в Альбанїї.

Рим. Італійські відділи натрафили в околиці Дасцевиці на оружні ватаги повктанців, з котрими прийшло до завзятої перепалки, що покінчилася відворотом Італії. Італійці втратили яких 100 вбитих і ранених. Втрати неприятеля багато більші. Сили повстанців около Вальони обчисляють на 4.000 люда.

Польща годиться на полюбовний суд.

П.А.Т. оголошує повідомлення польського міністерства для закордонних справ, в якім сказало, що з огляду на положення на Тешинськім Шлеську, польський уряд годиться на полюбовний суд для полагодження спору о Тешинський Шлеськ.

Андрій Лівицький золотоустий.

"Курєр Польскі" (ч. 168) містить розмову свойого кореспондента з мін. Лівицьким, заступником голови міністра і міністром справедливости, котрий приїхав до Варшави для вияснення деяких питань, що повстали при реалізації польсько-української умови. Найважнійшим завданням українського уряду є на думку п. Лівицького скріплення українсько- польських відносин. Міністер заперечив, наче би в українськім уряді були представники федералістичного або руссофільського курсу політики і заявив, що відомість про переведення yкpаїнсько-польської умови приняли усі варстви української суспільности з радістю. На його думку український нарід вірить, що тільки при помочи Польщі мoже бути вільним господарем на батьківській землі.

Громадська думка